ГУАРОВА КАМЕДЬ, Guar galactomannanum (Ph Eur), Guar galactomannan (BP), Guarm Gum (USP), Galactomannan polysaccharide (CAS № 9000-30-0); син.: E412, Galactosol, guar flour, jaguar gum, Meyprogat, Meyprodor, Meyprofin; (C6H12O6)n, мол. м. ≈ 20 000 — білий або жовтувато-білий порошок зі слабким смаком та запахом або без запаху. Основним компонентом Г.к. є полісахариди, утворені D-галактозою та D-манозою у співвідношенні 1:1,4 та 1:2. Складається з лінійних ланцюгів молекул (1→4)-β-D-манопіранози та α-D-галактопіранози, з’єднаних (1→6) зв’язком. Одержують Г.к. з подрібненого ендосперму рослини Cyamopsis tetragonolobus (родини Leguminosae). Шкаралупу насіння видаляють шляхом подрібнення після її вимочування в сульфатній кислоті або воді. Зародки також видаляють за допомогою різноманітних способів подрібнення, тому що кожний компонент має різну твердість. Відокремлений ендосперм, який містить 80% галактоманану, подрібнюють на частки, розмір яких залежить від мети кінцевого використання.
Г.к. має такі властивості: рН 5,0–7,5 (1% водний розчин); щільність — 1,492 г/см3; в’язкість (динамічна) 1% дисперсії — 4,86 Па∙с, залежить від температури, часу, концентрації, рН, швидкості та розміру часток порошку, причому максимальна в’язкість досягається шляхом витримування Г.к. у воді кімнатної температури протягом 2–4 год. Практично не розчиняється в органічних розчинниках, у холодній та гарячій воді диспергується та набухає з утворенням в’язких тиксотропних розчинів. Несумісна з більшістю інших рослинних гідроколоїдів (таких як трагакант), ацетоном, спиртом (95%), таніном, сильними кислотами та лугами. Несумісна з пеніциліном унаслідок зменшення на 1/4 абсорбції останнього при одночасному вживанні.
Г.к. широко використовується у фармацевтичній, харчовій промисловості та в косметології. У фармацевтичних прописах Г.к. використовується у складі таблеток та гранул у концентрації до 10% як зв’язувач та розпушувач, а також як носій у матричних таблетках пролонгованої дії. У складі рідких та м’яких лікарських формах Г.к. застосовується як загусник (у концентрації до 2,5%), суспенгатор та стабілізатор (у концентрації до 1%), у складі дієти хворих на цукровий діабет, у складі препаратів для схуднення (завдяки здатності до набухання, швидко викликає відчуття насиченості). Проте з цією метою Г.к. використовується лише у вигляді мікрокапсул, тому що таблетки при набуханні можуть викликати обструкцію та ушкодження стравоходу. Як замінники Г.к. використовуються її синтетичні похідні (гуару ацетат, гуару фталат, гуару ацетат фталат, гуарова камедь окиснена та натрію карбоксиметил гуар).
Водні розчини Г.к. мають буферні властивості; зберігають свою стабільність при рН 4,0–10,5. Бактеріологічна стабільність дисперсій Г.к. забезпечується додаванням протимікробних консервантів 0,15% метилпарабену та 0,02% пропілпарабену, а в харчових продуктах — за допомогою бензойної, лимонної та сорбінової кислот та натрію бензоату.
Г.к. зберігається в щільно закритих контейнерах, у сухому та прохолодному місці.
Levin R. Guar gum [letter] // Pharm. J. — 1989. — № 242; Toti U.S., Aminabhavi T.M. Modified guar gum matrix tablet for controlled release of diltriazem hydrochloride // J.Control.Release. — 2004. — № 95.