ГУНЬБА СІННА, Trigonella foenum-graecum L. (грец. trigonon — трикутник + лат. foenum — сіно; graecus, a, um — грецький) — однорічна трав’яниста рослина родини бобових — Fabaceae (Leguminosae); рос. назва: пажитник сенной, син. шамбала. Стебло Г.с. прямостояче, розсіяноопушене, 10–50 см завв. Листки чергові, трійчасті із зубчастими листочками. Квітки зигоморфні, по 1–2 у пазухах листків; віночок блідо-жовтий, ближче до основи — блідо-фіолетовий. Плід — біб, до 6 см завд., голий або опушений. Цвіте у червні. Як дикорослий вид росте у передгірних районах Ірану, Іраку, Туреччини і Тибету. Культивувався ще у стародавньому Єгипті та Індії. В Україні вирощують як кормову та ефіроолійну рослину. Використовують насіння (Semina Foenum graeci). Рослина неофіцинальна. Усі види Г.с. синтезують стероїдні сапоніни. Насіння Г.с. містить алкалоїд тригонелін (0,38%), нікотинову кислоту (3,5–18 мг%), сапоніни (1,34%): тигогенін, діосгенін, ямогенін, тригогенін, гітогенін, глікозиди фуростен-5-тріолу-3β,22,26; слиз (30–38%), холін (0,05%), рутин, гіркі речовини та ефірну олію (0,30%). Насіння Г.с. — Semen Trigonellae foenum-graeci — використовують для одержання препарату Пасенін, який має антисклеротичну дію.
Г.с. входить до БТФ. У народній медицині насіння Г.с. вживають для збудження апетиту; призначають при кахексії, захворюваннях легень, недостатності вітаміну РР та зовнішньо при екземі. В Україні застосовують ще три види гуньби: Г. голуба — T. caerulea (L.) Ser., Г. монспелійська — T. monspeliaca L., Г. простерта — T. procumbens (Bess.) Reichenb. У сироварінні Г. голубу та Г. простерту використовують як ароматизатор. Г. монспелійську та Г. простерту застосовують як барвники для тканин (жовтогарячий та оливковий).
Тигогенін
Діосгенін
Коган Л.М., Богачова Н.Г. Новые гликозиды фуростен-5-триола-3β,22,26 из Trigonella foenum-graecum L. и T. caerulea // Тез. 5-го Советско-индийского симпозиума по химии природ. соединений. — Ереван, 1978; Пажитник сенной — Trigonella foenum-graecum L. // Мир медицины и лекарственных растений. — 2000. — № 1–2 (9–10); Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Hedrangeaceae — Haloragaceae. — Л., 1987.