ФАРМАЦЕВТИЧНА ДОПОМОГА (англ. pharmaceutical aid) — комплекс організаційно-економічних, спеціальних (медико-фармацевтичних) і соціально-суспільних заходів, спрямованих на збереження, поліпшення та усунення фізичних і, як наслідок, моральних страждань людей з використанням ЛП і виробів медичного призначення. Ф.д. надається незалежно від соціального й матеріального статусу громадян у суспільстві, расової та національної приналежності, віросповідання, громадянства, віку, статевої приналежності, сексуальної орієнтації. Зміст та форми надання Ф.д. як складне поняття постійно трансформуються відповідно до змін зовнішнього соціально-суспільного, економічного та науково-технічного середовища.
Ф.д. має спеціальний (фармацевтичний), ринково-економічний та соціальний зміст. Складовими елементами Ф.д. є процес забезпечення населення ЛП і виробами медичного призначення, фармацевтична опіка, фармацевтична етика та деонтологія. До складу фармацевтичної опіки належать фармацевтичні профілактика та діагностика. Визначення терміну Ф.д. знаходиться відповідно до змісту та вимог належної аптечної практики, запропонованої ВООЗ у 1996 р. Декларації про розвиток прав пацієнтів в Європі (Амстердам, 1994 р.), Європейської угоди з прав людини і біомедицини (Страсбург, 1996 р.), а також положень Конституції України, Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародної організації споживачів, Етичного фармацевтичного кодексу (Code of Ethics for Pharmacists), розробленого Міжнародною федерацією фармацевтів, та проекту етичного Кодексу фармацевтичних працівників, розробленого на кафедрі ОЕФ НФаУ (2005).
Ф.д. надається на трьох основних рівнях: здоров’язберігаючому та життєзабезпечувальному, а також сервісному. Життєзабезпечувальний рівень надання Ф.д. гарантується державою й суспільством, забезпечується фінансовими інститутами національної системи охорони здоров’я, яка включає фармацію як складову системи охорони здоров’я та визначається використанням ЛП з метою збереження життєвих функцій людини, напр. лікування невідкладних станів, патологій, що загрожують життю пацієнтів. Здоров’язберігаючий рівень надання Ф.д. гарантований державою й суспільством, забезпечений фінансовими інститутами національної системи охорони здоров’я, спрямований на підтримку, збереження та поліпшення здоров’я людей (лікування хвороб, травм та інших станів, що загрожують здоров’ю або працездатності пацієнта). Ф.д., що надається на сервісному (комерційному) рівні за договірними цінами, має вартісну оцінку та назву фармацевтичної послуги. Надання Ф.д. на сервісному рівні у вигляді фармацевтичної послуги спрямоване на задоволення потреб населення, що знаходяться за межами державних соціальних гарантій.
Якість надання Ф.д. на вказаних рівнях повинна контролюватися державою як гарантом соціальної стабільності в суспільстві. Похідним поняттям від Ф.д. є фармацевтична послуга, що надається населенню на сервісному рівні. Ф.д. можна класифікувати за такими критеріями, як тип надання, обсяг надання, характер сплати вартості наданої Ф.д. За типом надання Ф.д. буває амбулаторною та стаціонарною. За обсягом надання — стовідсоткова участь фармацевтів/провізорів, напр., організація рецептурного відпуску ліків, безрецептурного відпуску в межах відповідального самолікування і стаціонарного (загальнотерапевтичного та спеціалізованого профілю). За критерієм обсягу надання Ф.д. можна класифікувати як таку, що надана відповідно до затвердженого стандартами лікування в моделі обов’язкового медичного страхування та відповідно до фактичного споживання ЛП хворим. При сплаті вартості наданої Ф.д. використовуються такі джерела: ресурси централізованих страхових фондів у системі обов’язкового медичного страхування; державні кошти бюджетів різних рівнів, фонди цільових державних програм; власні кошти громадян; благодійні внески, гранти, кошти гуманітарних організацій та міжнародних фондів.
Задачи по достижению здоровья для всех. Политика здравоохранения для Европы. — Копенгаген, 1993; Конституція України // Відомості ВР. — К., 1996 (ст. 3; 49); Немченко А.С., Панфілова Г.Л. Науково-методичні підходи до оптимізації фармацевтичного забезпечення медичного стандарту як складової страхової політикиї. — Х., 2008; Панфілова Г.Л., Немченко А.С., Немченко О.А. Організація фармацевтичної допомоги населенню за умов впровадження медичного страхуванняї. — Х., 2009; Салтман Р.Б., Фигейрос Дж. Реформы современных стратегий / Пер. с англ. — М., 2000.