ОДНОРАЗОВА ВИНАГОРОДА — один із видів заохочення працівників за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідництво і за особливі умови праці. Правовою підставою виплати О.в. є ст. 97 КЗпП України і ст. 2 Закону України «Про оплату праці» (1995) та Положення про преміювання закладу чи установи. О.в. включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми. До заохочувальних О.в. згідно із зазначеними нормами права належить винагорода за підсумками роботи за рік та інші грошові виплати, які мають разовий характер: у зв’язку з ювілеєм, пам’ятною датою, виходом на пенсію. О.в. за підсумками річної роботи підприємства здійснюється на підставі Положення про умови виплати винагороди за підсумками роботи за рік, яке є додатком до колективного договору, а конкретний розмір її визначається залежно від безперервного стажу роботи на відповідному підприємстві. До О.в. належать і премії за виконання особливо важливих виробничих завдань, за створення та впровадження нової техніки, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій та ін.
КЗпП України з постатейними систематизованими матеріалами. — К., 2001.