ОКСАЦИЛІН

ОКСАЦИЛІН (Oxacillinum), 5-метил-3-феніл-4-ізоксазоліл-пеніциліну солі натрію моногідрату.

C₁₉H₂₀N₃NaO₆S                                                      Мол. м. 441,44

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, легкорозчинний у воді, малорозчинний в етанолі. Зберігають у сухому, захищеному від світла місці, при температурі 15^–25 °С.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ; субстанція, змочена кислотою хлороводневою і внесена в безбарвне полум’я, забарвлює його у жовтий колір (іон натрію). Кількісно визначають після гідролізу оксациліну за допомогою кислих буферних розчинів до похідного диметилцистеїну; визначають максимум поглинання спектрофотометрично при λ_max=235 нм.

Фармакологічна група. J01CF04 — антибіотики групи пеніцилінів.

Фармакологічні ефекти. Виявляє бактерицидну дію на грампозитивні (стафілококи, стрептококи, пневмококи), грамнегативні мікроорганізми (гонококи, менінгококи), на деякі актиноміцети та спірохети.

Застосування. При інфекційних захворюваннях, викликаних мікроорганізмами, які продукують пеніциліназу (септицимія, пневмонія, епієма, абсцес, флегмона, холецистит, пієліт, цистит, остеомієліт, післяопераційні раневі інфекції, інфіковані опіки та ін.), при сибірці, дифтерії.

От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — № 1.