ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА

ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА — комплекс програм, який постійно знаходиться в пам’яті комп’ютера, організовує керування його пристроями та його взаємодію з користувачами. В О.с. зазвичай містяться такі програми: 1) стартова програма, що виконує запуск комп’ютера та її самоконтроль; 2) контролери зовнішніх пристроїв, які керують їх роботою; 3) диспетчер, який визначає послідовність виконання програм, яку також називають супервізор; 4) редактори роботи зі структурними об’єктами; 5) завантажувач для введення програм в оперативну пам’ять; 6) файлова система, яка керує інформацією, що знаходиться в зовнішній пам’яті; 7) адміністративна система, що веде облік роботи і витрати ресурсів робочого часу процесора та пам’яті, яка використовується; 8) базове програмне забезпечення, що включає системи програмування та системи керування базами даних. О.с. покликана максимально полегшити користувачеві роботу з комп’ютером, тому її доповнює низка системних утилітів. Системними утилітами називають службові програми, які використовуються для підтримання працездатності комп’ютерної системи. Більшість утилітів призначені для обслуговування файлової системи і дисків. Деякі утиліти використовують для провадження архівних даних, а спеціальні антивірусні програми забезпечують захист системи від комп’ютерних вірусів.

Найбільш поширеною та універсальною операційною системою для більшості типів комп’ютерів у 1970–1980 рр. була мультиопераційна система UNIX, розроблена компанією «Bell Labs», підрозділом AT&T. UNIX, що існує в десятках версій і використовується зараз переважно у високопродуктивних системах — серверах і потужних робочих станціях. Першою поширеною операційною системою для 8-розрядних персональних комп’ютерів, створених на базі мікропроцесора Intel 8080, стала в 1970 р. система CP/M-80 фірми «Digital Research». Основною О.с. комп’ютерів IBM PC і сумісних з ними, що базувалися на мікропроцесорі Intel 8088, а надалі — на наступних моделях мікропроцесорів Intel, з 1981 р. стала MS-DOS фірми «Microsoft». Існували операційні системи, сумісні з MS-DOS, такі як PC-DOS фірми «IBM», DR-DOS фірми «Digital Research» (у подальшому стала продуктом фірми «Novell» під маркою «Novell DOS»). Спробою відійти від стандарту MS-DOS була спільно розроблена фірмами «Microsoft» і «IBM» операційна система OS/2 (1987). З 1990 р. фірма «Microsoft» відійшла від розроблення OS/2 і повністю сконцентрувалася на операційних системах Windows. Багатовіконний інтерфейс Windows швидко завоював популярність в усьому світі й фактично став промисловим стандартом, а різні версії цієї О.с. зараз установлені на більшості персональних комп’ютерів. OS/2 залишається продуктом IBM і продовжує розвиватися цією фірмою.

 Браун С. Операционная система UNIX. — М., 1986; Джордейн Кенин А.М., Печенкина Н.С. IBM PC для пользователей или как научиться работать на компьютере. — Екатеринбург, 1997; Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. — М., 1998; Шафрин Ю.А. Основы компьютерной технологии. — М., 1998.


Інші статті автора