Гангліозиди — це підгрупа гліколіпідів, до складу яких входять вищі жирні кислоти, спирт сфінгозин та вуглеводні компоненти — глюкоза, галактоза, галактозамін, N-ацетилнейрамінова кислота.
Найбільша кількість гангліозидів міститься в сірій речовині головного мозку, де вони локалізуються у зовнішніх цитоплазматичних мембранах синаптосом і мікросом. У рослин і мікроорганізмів гангліозиди відсутні. Розчиняються в органічних розчинниках і воді. Мають виражені антигенні властивості (зв’язують деякі токсини і нейтралізують їх дію), забезпечують міжклітинні контакти, беруть участь у підтримці іонного гомеостазу в синапсах та утворенні медіаторів. Найбільший вміст гангліозидів у мембранах гангліонарних нейронів. Аномальне накопичення гангліозидів у головному мозку (гангліозидози) внаслідок генетичного дефекту ферментів їх метаболізму супроводжується тяжкими нервово-психічними розладами (хвороба Тея — Сакса).
Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. — Тернопіль, 2001; Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К. –Тернопіль, 2000.