ГАРАНТІЙНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ — документ, що видається гарантом кредиторові на забезпечення своєчасної сплати належної з боржника суми. Дія Г.з. припиняється після сплати всієї зазначеної в гарантійному листі суми. Найпоширеніші Г.з.: гарантії на забезпечення платіжних зобов’язань, гарантії належного виконання контракту, гарантії повернення авансу, тендерні гарантії, митні гарантії, виставляння резервних акредитивів, гарантії під проекти.
Тендерна гарантія використовується тоді, коли ФП має намір взяти участь у торгах, і організатори торгів як обов’язкова умова вимагають гарантії того, що у разі виграшу ФП укладе контракт на заявлених умовах. Після підписання контракту тендерна гарантія може бути переоформлена на гарантію належного виконання контракту, що забезпечуватиме контрагентові виплату штрафів у разі обґрунтованих претензій за комерційним контрактом. При одержанні від замовника певної суми авансу може бути надана гарантія повернення авансу на той випадок, якщо контракт не відбудеться. Виставляючи резервний акредитив, банк зобов’язується здійснити платіж проти заяви беніфіціара про невиконання клієнтом банка своїх контрактних зобов’язань. Вартість гарантій коливається залежно від обсягу кредитів і виду гарантії та може становити кілька відсотків річних від суми угоди. Для видачі гарантії потрібне оформлення таких документів, як формальна заява, техніко-економічне обґрунтування угоди або проекту; бажана наявність у клієнта розрахункового рахунку в банку, прийнятне забезпечення: а) кошти, що вже перебувають на рахунках клієнта; б) зобов’язання клієнта підтримувати на рахунку постійний залишок; в) повноваження банку списувати відповідні суми при настанні гарантійного випадку; г) різного виду ліквідні активи клієнта, у т.ч. нерухомість. «Твердість» пропонованих банком вимог щодо забезпечення безпосередньо залежить від обсягів виробничо-комерційної діяльності ФП, фінансового становища ФП, досвіду співробітництва ФП з банками в минулому.
Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств. — Львів, 2004; Фінанси підприємств / Керівник авт. кол. і наук, ред. проф. А.М. Поддєрьогін. — К., 2000.