Гексобарбітал (Hexobarbitalum), 5- (циклогекс-1- еніл)-1,5- диметилпиримідин- 2,4,6(1Н,3Н,5Н)-тріон.
C12H16N2O3 Мол. м. 236,3
З енантіомерами
АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, дуже важкорозчинний у воді, розчиняється у спирті й ефірі. Утворює водорозчинні сполуки з розчинами гідроксидів і карбонатів лужних металів та амонію. Тпл 145–147 °С; УФ-спектр; λmax = 243 нм (= 331) у боратному буфері рН ~ 9,2; (= 301) в 0,1М NaOH рН ~ 13; ІЧ-спектр, см— 1: 1720, 1665, 1748, 1200, 1275, 1045, (в KBr). Зберігають у сухому, прохолодному, захищеному від світла місці.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ, визначають Тпл речовини (146±2 °С). Кількісно визначають неводним замісниковим титруванням розчину субстанції в піридині спиртовим розчином NaOH (індикатор тимолфталеїн).
Фармакологічна група. N01А F021; N05C A16 — препарати для неінгаляційного наркозу.
Фармакологічні ефекти. Снодійний, у високих дозах — наркотичний. Пригнічує дихальний і судинозвужуючий центри, а також міокард. Знижує АТ та ударний об’єм з одночасним підвищенням ЧСС, а також периферичною вазодилатацією.
Застосування. Мононаркоз при короткочасних позапорожнинних операціях (тривалістю не більше 15–20 хв), ендоскопії. Вступний наркоз у комбінації з іншими препаратами.
От субстанции к лекарству /Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — NI.