ІЗОНІАЗИД

ІЗОНІАЗИД (Isoniazidum), ізонікотиногідразид.

C₆H₇N₃O                                            Мол. м. 137,1

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок або безбарвні кристали, легкорозчинний у воді, незначно — у спирті і дуже слабо — в ефірі. T_пл =170–174 ˚С. рКа=1,8; 3,5; 10,8 (20˚), ТШХ у системі метанол-амонію розчин концентрований (100:1,5) R_f=0,47; у системі хлороформ-метанол (90:10) R_f=0,11; УФ-спектр λ_max=266 нм, рН 7,4 (в октанолі), рН водного розчину від 5,5 до 6,5. Зберігають у захищеному від світла місці при кімнатній температурі.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; визначають T_пл речовини; проводять реакцію з розчином ваніліну (осад, що утворюється після перекристалізування зі спирту і висушування повинен, мати T_пл від 226 до 231 °С). Кількісно визначають броматометрично (індикатор метиловий — червоний).

Фармакологічна група. J04АC01 — протитуберкульозні препарати.

Фармакологічні ефекти. Бактеріостатичний щодо мікобактерій туберкульозу.

Застосування. Активний туберкульоз різних форм і локалізації, профілактика туберкульозу.

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs/ Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.