ІНДИКАН (калієва сіль 3-гідроксиіндолілсірчаної кислоти) — один з кінцевих продуктів азотистого обміну, який виділяється із сечею.
Він утворюється в нирках з 3-гідроксиіндолілсірчаної кислоти, яка є продуктом знешкодження індолу. Останній надходить в кров з товстого кишечнику, де утворюється з триптофану внаслідок гниття білків. Індол є токсичною речовиною. У клітинах печінки індол спочатку окиснюється до 3-гідроксиіндолу — індоксилу, а далі поєднується із сірчаною кислотою, утворюючи індоксилсірчану кислоту. Калієва або натрієва сіль цієї кислоти має назву індикан. У здорової людини вміст І. в крові знаходиться в межах 1,0–4,7 мкмоль/л. Кількість І. в сечі за добу становить 5–20 мг. Підвищення вмісту І. в крові вище за 0,140–0,160 мг% має назву індиканемії, а підвищення вмісту в сечі — індиканурії. При надлишку І. сеча набуває коричневого кольору. За кількістю І. в сечі людини роблять висновок про інтенсивність процесів гниття білків у товстому кишечнику, а також про функціональний стан печінки. Підвищення рівня І. в крові та сечі спостерігається при посиленні гниття в кишечнику, тривалих запорах, туберкульозі кишечнику, диспепсіях, тифах, при гнійних осередках в організмі (абсцесах, гнійних бронхітах), а також при хворобах печінки, хронічному ураженні нирок, виразковій хворобі шлунка, іноді при вагітності.
Руководство по клинической лабораторной диагностике. Ч. 3. Клиническая биохимия / М.А. Базарнова, З.П. Гетте, Л.И. Кальнова и др.; под ред. М.А. Базарновой и В.Т. Морозовой. — К., 1990.