ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ — сукупність системних i масових cпocoбiв та прийомів обробки інформації в усіх видах діяльності людини з використанням сучасних засобів зв’язку, поліграфії, обчислювальної техніки та програмного забезпечення за допомогою прикладної інформатики. I.т. завжди були невід’ємною i суттєвою частиною людської цивілізації. Багатовіковий розвиток людства був пов’язаний з паралельним розвитком науки, виробництва, мистецтва та освіти. В основі І.т. знаходяться тi чи інші технічні винаходи (друкарський верстат, телеграф, звукозапис, радіо, телевізор та ін.), які з часом приводили до виникнення грандіозних соціально-технічних структур, що задовольняли інформаційні потреби суспільства (книгодрукування, пошта, електрозв’язок, радіо i телебачення, кінематограф, преса тощо). Винахід ЕОМ, особливо мікpoпpoцecopiв, викликав революційні зміни в I.т. Kpiм того, що ЕОМ є головним засобом автоматизації фізичної розумової праці, комп’ютер за допомогою безпаперового способу діловодства, електронної пошти, машинної графіки, оптичних дисків та безнабірного друку об’єднує існуючі раніше окремо засоби I.т. Комп’ютер надає небачених до цього часу гнучкості та можливості взаємно доповнювати одне одного. Практичне використання І.т. формує нову сферу людської діяльності, яка об’єднує обчислювальну техніку, засоби зв’язку, керування i масової інформатизації, що отримала назву «індустрія інформатики».
Розвиток i впровадження І.т. у фармації є суттєвою складовою процесу інформатизації державної галузі охорони здоров’я. Основним змістом державної політики інформатизації охорони здоров’я України є необхідні заходи, стратегія i тактика, спрямовані на ліквідацію відставання охорони здоров’я в галузі інформатизації від передових світових держав i прискорення входження в інформаційний пpocтip міжнародного співробітництва з метою підняття на сучасний рівень систем практичної медицини i фармації, фармацевтичної i медичної освіти, науки. Одним із сучасних прикладів застосування І.т. у фармацевтичній практиці є комп’ютерні системи управління реалізацією ЛП. Такі системи покликані автоматизувати діяльність аптек, допомагаючи виконувати багато рутинних операцій і забезпечуючи функції з організації діяльності аптеки: безпосередній продаж (роздріб) ЛП та виробів медичного призначення; продаж товарів за безготівковим розрахунком (як правило, опт); замовлення і закупівля ЛП у постачальників; інвентаризація товарів; проведення обліку; контроль дотримання правил зберігання ЛП; переоцінка і списання товарів та інше. При цьому системі необхідно збирати і зберігати статистичну інформацію про операції в процесі реалізації ЛП, а також проводити статистичну обробку цієї інформації. Для функціонування системи необхідна наявність таких баз даних: база даних товарів (ЛП) зі всіма їх характеристиками (найменування, лікарські форми, форми випуску; ціни оптові, роздрібні, митно — заводські; терміни придатності; залишки на складі); база даних фірм (постачальників, замовників і партнерів) з їх реквізитами; база даних документів (накладних на прихід, витрату, списання товарів, їх внутрішнє переміщення).
Ця комп’ютерна система дозволяє легко виконувати такі практичні завдання, як пошук в базах даних, відстежувати оборот/рух конкретного товару або групи товарів за певний період, проводити аналіз продажів препаратів (групи препаратів) за конкретний період. Окремо слід зазначити, що всі виконувані операції повинні відображатися в базі даних у реальному часі і бути доступними відразу всім користувачам аптечної комп’ютерної системи. Таким чином, комп’ютерну систему реалізації ЛП можна уявити собі як мережеву систему управління базами даних з деякими функціями бухгалтерської комп’ютерної системи і надбудовами для аналізу і статистичної обробки даних. Термін «мережева система» означає, що одночасно з аптечною системою можуть працювати декілька користувачів. Напр., співробітник аптеки за касовим апаратом, приєднаним до комп’ютера, що займається роздрібним продажем препаратів, та інший співробітник, що оформляє документи на закупівлю ЛП у постачальника або продаж великої партії замовнику. Обидва комп’ютери звертаються до однієї бази даних і вносять в неї зміни практично одночасно. Комп’ютер, на якому зберігається вищезазначена база даних, називається сервером, і його призначення полягає в забезпеченні безконфліктного доступу до своїх даних декільком комп’ютерам-клієнтам. Робота з касовим апаратом, що з’єднаний з комп’ютером, — окрема частина функціонування комп’ютерної аптечної системи. Крім касового апарата в систему входить і сканер ручного введення, що прочитує штрих-код товару. Значення штрих-коду передається зі сканера в комп’ютер, потім у базі даних здійснюється пошук товару за цим штрих-кодом і видається на екран його найменування, ціна, одиниці вимірювання, термін придатності та ін. На екрані з’являється діалогове вікно «Продаж», де можна ввести кількість упаковок і проглянути інформацію про ціну за одиницю товару, загальну суму покупки і залишки товару, а потім підтвердити або відмінити покупку. На підставі цих даних складається чек, який потім роздруковується і видається покупцю. Відповідні дані (чеки кожної покупки) зберігаються в базі даних комп’ютера, і на підставі цих даних формується статистика із загальної історії продажу.
Математика. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. Ю.В. Прохоров. — М., 1998; Постанова Кабінету Mінicmpiв України від 31.08.1994 р. № 605 «Про питання інформатизації»; Указ Президента України від 31.05.1993 р. № 186/93 «Про державну політику інформатизації України».