КАДРИ (фр. cadre — особистий склад) — певна сукупність постійних працівників підприємств, установ та організацій, які мають досить високий рівень кваліфікації, практичний досвід і навички роботи. К. підприємства класифікуються на: 1) промислово-виробничий персонал, до якого належать працівники основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів, апарату заводоуправління; 2) непромисловий персонал, до якого належать працівники організаційних утворень, безпосередньо не пов’язаних з виробництвом (працівники житлово-комунального господарства, дитячих дошкільних і медичних закладів, палаців і будинків культури). За характером виконуваних функцій К. поділяються на чотири категорії: 1) керівники — працівники, що обіймають посади керівників підприємства та його структурних підрозділів; 2) спеціалісти — працівники, які займаються інженерно-технічними, економічними та іншими видами робіт; 3) службовці — працівники, що здійснюють підготовку і оформлення документації, господарське обслуговування, облік і контроль; 4) робітники, які залежно від відношення до процесу виробництва ЛП поділяються на основних (безпосередньо беруть участь у процесі виготовлення ЛП) і допоміжних (виконують функції обслуговування основного виробництва). На сьогодні співвідношення між категоріями персоналу на ФП є приблизно таким: 23% — керівники та інженерно-технічний персонал; 77% — робітники. Важливою є класифікація персоналу за професіями, спеціальностями і кваліфікацією. Професія характеризує вид трудової діяльності. Кваліфікація характеризує якість, складність праці і є сукупністю спеціальних знань і навичок, які визначають ступінь підготовленості працівників до виконання професійних функцій певної складності. За рівнем кваліфікації робітники поділяються на 4 групи, а конкретний рівень кваліфікації визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників і характеризується розрядами. Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів і службовців залежить від рівня освіти і досвіду роботи. Для них теж існує 4 категорії. Кадровий потенціал підприємств фармацевтичної галузі за рівнем освіти має таку структуру розподілу: 30% — вища; 20% — середня спеціальна; 50% — загальна середня освіта. Найбільшою проблемою залишається не відсутність освіти, а відсутність спеціальної фармацевтичної освіти. Серед інженерно-технічного персоналу відповідні показники за фармацевтичним цензом освіти сьогодні не перевищують 15%. Сучасна кадрова політика ФП, яка спрямована на те, щоб їх штат був укомплектований достатньою кількістю висококваліфікованих спеціалістів за відповідним фахом, є гарантом якості виробництва ЛП.
Афанасьєв М.В., Гончаров А.Б. Економіка підприємства. — Х., 2003; Посилкіна О.В. Інноваційно-інвестиційний розвиток фармацевтичного виробництва: проблеми фінансового забезпечення. — Х., 2002; Стан та перспективи розвитку фармацевтичної промисловості в Україні: Стат. довід. / За ред. В.Ф. Москаленка. — К., 2002.