КАЛІЮ ГІДРОКСИД (ДФУ), Kalii hydroxidum (PhEur); Potassium hydroxide (BP; JP; USP; CAS № 1310–58–3); син.: Caustic potash; E525; kalium hydroxydatum; potash lye; potassium hydrate — тверда кристалічна маса білого кольору у вигляді паличок, пластинок або безформних шматочків. Розпливається на повітрі. Дуже гігроскопічний: поглинає вуглецю діоксид та воду з повітря, перетворюючись на калію карбонат.
KOH Мол. м. 56,11
Одержують електролізом водних розчинів КСl або К2СО3 із залізним або ртутним катодом з використанням іонообмінних мембран; взаємодією розчину К2СО3 та Са(ОН)2 або концентрованого розчину К2SO4 з Ba(OH)2; фільтруванням водного розчину К2SO4 крізь аніоніт в ОН-формі. Властивості: рН = 13,5 (0,1 М водний розчин); Тпл. — 360 °С та 380 °С (безводний); розчиняється у воді (1:0,9 та 1:0,6 (100 °С)), гліцерині (1 : 2,5), 95% етанолі (1 : 3); практично не розчиняється в етері. Несумісний з речовинами, здатними до окиснення та гідролізу; реагує з кислотами, естерами та етерами, особливо у водних розчинах.
К.г. широко використовують у фармацевтичній, косметичній та харчовій промисловості. Входить до складу фармацевтичних препаратів як регулятор рН; до складу різноманітних дерматологічних препаратів як АФІ. Також К.г. використовують для отримання рідкого мила, мерсеризованої бавовни, сполук К, як компонент лужних акумуляторів, як адсорбент H2S, SO2 та СО2, підсушувальний агент для NН3, N2О, РН3 та інших, не реагуючих з ним газів.
К.г. є нетоксичною речовиною при вживанні у невеликих концентраціях. Концентровані розчини К.г. при контакті зі шкірою та слизовими оболонками викликають тяжкі опіки; при пероральному та інгаляційному прийомі є токсичними. Водні розчини руйнують скло, а розплави — порцеляну.
Зберігають у герметичних, неметалевих контейнерах, у сухому прохолодному місці.
Державна Фармакопея України. — Х., 2001. — Доп. 1. — 2004; Химическая энциклопедия: В 5 т.: Т. 2 / Редкол.: И.Л. Кнунянц (гл.ред.) и др. — М., 1990; Handbook of Pharmaceutical Excipients / Edited by Raymond C. Rowe, Paul J. Shesky, Sain C. Owen — London–Chicago, 2006.