КАЛЬКУЛЯЦІЯ (лат. calculatio — підраховування, лічба) — обчислення у грошовій формі витрат на виробництво і реалізацію фармацевтичної продукції (робіт, послуг). Основою оптової ціни виробника є виробнича собівартість — один із основних економічних показників підприємств і організацій. К. як метод визначення собівартості одиниці фармацевтичної продукції базується на групуванні однотипних витрат за статтями. К. собівартості складають відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Державного комітету промислової політики України за № 47 від 02.02.2001 р. Недоліком визначення К. собівартості є відсутність законодавчого врегулювання. Економіко-правове значення К. полягає в тому, що вона дає можливість визначити, зокрема, собівартість одиниці окремих найменувань ЛП та виробів медичного призначення (робіт, послуг), які виготовляються (виконуються, надаються) підприємствами та організаціями фармацевтичної галузі. Розрізняють планову та фактичну (звітну) К. собівартості. Планова К. відображає рівень витрат на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг у плановий період з урахуванням норм витрат і нормативів відрахувань, і використовується при встановленні оптових цін. Фактичну (звітну) К. собівартості складають після закінчення звітного періоду на основі даних обліку, вона характеризує фактичний рівень витрат і використовується для аналізу змін собівартості, контролю за використанням резервів зниження собівартості. Напр., тарифи на виготовлення ЛП та фасувальні роботи в аптеках визначають як фактичну К. собівартості з урахуванням необхідного рівня рентабельності. Порядок обліку витрат і обчислення собівартості продукції, робіт, послуг залежить від особливостей діяльності підприємств, організацій. Номенклатура статей К. собівартості має свої особливості у фармацевтичній галузі, залежить від напрямку діяльності підприємства, організації. Перелік статей витрат, їх склад і методи розподілу за видами продукції (робіт, послуг) доцільно визначити галузевими методичними рекомендаціями з питань обліку і К. собівартості продукції (робіт, послуг) з урахуванням характеру і структури виробництва. До основних калькуляційних статей витрат належать: основна сировина та матеріали; допоміжні матеріали; транспортно-заготівельні витрати; пально-мастильні матеріали, електроенергія для технологічних цілей; відходи (вираховуються); основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; відрахування на соціальне страхування; витрати на утримання та експлуатацію устаткування; загальновиробничі витрати; втрати від браку; інші виробничі витрати; супутня продукція (вираховується).
ЕЕ: У 3 т. — К., 2000; Немченко А.С. Фармацевтическое ценообразование. — Х., 1999; 2004; Об утверждении методических рекомендаций по формированию себестоимости продукции (работ, услуг) // Энциклопедия бухгалтера и экономиста. — 2001. — № 11; Хозяйственный кодекс Украины. — Х., 2004.