КАЛЬЦІЮ КАРБОКСИМЕТИЛЦЕЛЮЛОЗА, кальцій кармелоза, Carboxymethylcellulose calcium (USPNF). Carmellosum calcicum (PhEur), Carmellose calcium (BP, JP), Cellulose, Carboxymethyl ether, Calcium salt (CAS № 9050–04–8), син.: Сalcium сarboxymethylcellulose; Сalcium СМС, ECG 505, Nymcel ZSC.
Фармакопея США 23 описує К.к. як кальцієву сіль полікарбоксиметилового ефіру целюлози.
Целюлозу, отриману із деревини або бавовняних волокон, піддають карбоксиметилюванню з наступним перетворенням на сіль кальцію. Потім вона поділяється з урахуванням ступеня карбоксиметилювання й подрібнюється.
К.к. — білий чи жовтувато-білий гігроскопічний порошок; практично нерозчинний в ацетоні, хлороформі, етанолі (95%) й етері; нерозчинний у воді, але у співвідношенні 1:2 утворює суспензію, нерозчинну в 0,1 М хлоридній кислоті, але легкорозчинну в 0,1 М розчині натрію гідрохлориду; рН 4,5–6,0 (1% водна суспензія). К.к. стабільна, незважаючи на гігроскопічність; зберігають у щільно закритих контейнерах у прохолодному сухому місці.
К.к. в основному використовують в таблетках як зв’язувальну речовину, розчинник та розпушувач. Незважаючи на те, що К.к. нерозчинна у воді, при контакті з водою вона набухає, збільшуючись у декілька разів. У концентрації до 15% можна використовувати у виробництві таблеток; якщо концентрація вища, міцність таблеток зменшується. К.к. використовують як речовину, що збільшує в’язкість або як загущувач в оральних і ЛП для зовнішнього застосування, а також у сучасних пов’язках для ран завдяки абсорбційній, затримувальній здатності та гемостатичним властивостям.
К.к. нетоксична та неподразлива речовина. Але при використанні з іншими похідними целюлози у високих дозах може викликати проносний ефект. Під час роботи з К.к. слід захищати очі, оскільки можна спричинити їх подразнення.
Іншими допоміжними речовинами, що мають подібні до К.к. властивості, є натрій карбоксиметилцелюлоза і натрій кроскармелоза.
Khan K.A., Rooke D.J. Effect of disintegrant type upon the relationship between compressional pressure and dissolution efficiency // Pharm. Pharmacol. — 1976. — № 28; Kitamori N., Makino T. Improvement in pressure-dependent dissolution of trepibutone tablets by using intragranular disintegrants // Drug. Dev. Ind. Pharm. — 1982. — № 8; Roe T.S., Chang K.Y. The study of Key-Jo clay as a tablet disintegrator // Drug. Dev. Ind. Pharm. — 1986. — № 12; Design of rapidly disintegrating oral tablets using acid-treated yeast cell wali: a technical note/Ozeki T., Yasuzawa Y., Katsuyama H. et al. // AAPS Pharm. Tech. Set. — 2003. — № 4; Doelker E. Cellulose derivatives // Adv. Polym. Sci. — 1993. — № 107.