КАРДІОЛОГІЯ (грец. kardia — серце + logos — слово) — розділ внутрішніх хвороб, який вивчає структуру і функцію серцево-судинної системи, патогенез і клінічні прояви серцево-судинних захворювань та розробляє методи їх діагностики, лікування й профілактики. Кардіолог — лікар (терапевт), який здобув підготовку і володіє методами діагностики, лікування та профілактики хвороб серцево-судинної системи. В самостійний розділ медичної науки К. відокремилась у другій половині ХХ ст. і сьогодні є однією з найбільш розвинутих галузей медицини. Це обумовлено особливою роллю, яку відіграє серцево-судинна система в організмі людини (відповідає за нормальну життєдіяльність усіх клітин організму), надзвичайно високою поширеністю серцево-судинних захворювань у світі та найвищою серед усіх хвороб смертністю від цього. На сьогодні досягнуто значних успіхів у розкритті механізмів патогенезу серцево-судинних захворювань, удосконаленні діагностичних методик; створені нові методи комплексного лікування, визначені шляхи і засоби впливу на судини міокарда з метою корекції певних патологічних змін. У практику охорони здоров’я втілюються нові більш інформативні та сучасні методи діагностики із застосуванням біохімічних, електрофізіологічних, кардіоангіографічних, ультразвукових, радіонуклідних, рентгенологічних та інших досліджень. Особливе значення в цьому плані мають досягнення з фундаментальних досліджень — біохімії, імунології, патофізіології та інших, у т.ч. патології мембран, які є найважливішою ланкою у складному ланцюгу молекулярних механізмів, що забезпечують функціонування серця.
В останні роки відбувається стрімке накопичення фактів, які належать до проблеми серцево-судинних захворювань, здійснюються численні науково-дослідницькі проекти, спрямовані на вирішення важливих для практичного лікаря питань. З’являються й широко впроваджуються в практику новітні методи діагностики, створюються нові та вдосконалюються вже відомі ЛП, які отримали визнання кардіологів і посіли своє місце в клінічній практиці. Значного розповсюдження набуває інтервенційна кардіологія, яка дозволяє здобути зображення різних відділів серцево-судинної системи з метою подальшого уточнення діагнозу, оцінки розмірів ураження, вирішити питання про застосування хірургічного втручання (стентування, шунтування, ангіопластика). Неінвазивне дослідження (використання комп’ютерної томографії), дозволяє оцінити стан коронарних судин без хірургічного втручання. Інший метод — магнітно-резонансна томографія — застосовується з метою своєчасної діагностики вад серця, кардіоміопатій, серцевої недостатності, хвороб перикарда, уражень клапанного апарату. Сучасна К. досягла значного прогресу. Але на цей час невирішених питань у К. значно більше, ніж вивчених. Саме тому в ХХІ ст. розв’язання гострої проблеми — зниження смертності від серцево-судинних захворювань, пошук і розробка нових методів їх діагностики та лікування, вивчення інтимних молекулярних механізмів, які відповідають за функціональний стан серцево-судинної системи як у нормі, так і при патології — залишається одним з найбільш актуальних завдань медицини. Впровадження сучасних технологій та новітніх методів лікування із застосуванням тромболітичної, інтервенційної терапії та хірургічні втручання дозволяють підвищити ефективність заходів щодо зниження смертності та інвалідності від хвороб системи кровообігу.
Мала Т.Л., Коваленко В.М., Камінський О.Г. та ін. Історія медицини. Нариси. — К., 2003; Дебейки М., Готто А. мл. Новая жизнь сердца: Пер. с англ. / Под ред. чл.-кор. РАМН Р.С. Качурина. — М., 1998; Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування кардіологічних хворих / За ред. проф. В.М. Коваленка, проф. М.І. Лутая, проф. Ю.М. Сіренка. — К., 2007; Алгоритм діагностично-лікувальних навичок та вмінь з внутрішніх хвороб для лікаря загальної (сімейної практики) / В.І. Крищенко, С.П. Пахомова, В.Г. Єременко та ін. — К., 2008; Серцево-судинні захворювання: Довідник «VADEMEKUM info ДОКТОР «Кардіологія» / За ред. чл.-кор. АМН України, проф. В.М. Коваленка та проф. М.І. Лутая. — К., 2005.