КАРОТИНОЇДИ (лат. carotinoida < лат. carota — морква) — жовті, жовтогарячі або червоні пігменти (циклічні чи ациклічні ізопреноїди), синтезовані бактеріями, грибами і вищими рослинами.
Тварини зазвичай не утворюють К., але використовують їх для синтезу вітаміну А. До К. належать поширені в рослинах каротини і ксантофіли; лікопін (С40Н56) — у плодах томатів, шипшини, пасльону; зеаксантин (С40Н56О2) — у насінні кукурудзи; віолаксантин і флавоксантин — у плодах гарбуза; криптоксантин (C40H56O) — у плодах динного дерева; фізалін (C72H116O4) — у квітках і плодах фізаліса; фукоксантин (С40Н56О6) — у бурих водоростях; кроцетин (C20H24O4) — у рильцях шафрану; тараксантин (C40H56O4) — у квітках ротиків, білокопитника та ін.
Відносний вміст різних К. змінюється в процесі розвитку рослин і під впливом умов середовища. У клітині концентрація К. найбільш висока в пластидах. К. сприяють заплідненню рослин, стимулюючи проростання пилку і ріст пилкових трубок. К. беруть участь у поглинанні світла рослинами і сприйнятті його тваринами; відіграють значну роль у процесах фотосинтезу, а також у перенесенні кисню в рослинах. Число і положення подвійних зв’язків у молекулах К. визначають їх забарвлення (відомо понад 150 К.-пігментів). При більшому числі подвійних зв’язків К. поглинають у довгохвильовій частині спектра; колір їх яскраво-жовтогарячий чи червоний. Найбільше значення мають каротини, C40H56, оранжево-жовті пігменти, попередники вітаміну А (див. Ретинол). Синтезуються рослинами; особливо багато їх у листі при переході рослин до цвітіння. Багаті на К. корені моркви (звідси назва — з них вони вперше були виділені; у деяких сортах вміст К. становить 31 мг% на сиру речовину), плоди шипшини (2–16 мг%), смородини, горобини, обліпихи, актинідії та ін. У рослинах міститься головним чином β-каротин, що як попередник вітаміну А у 2 рази активніший ізомерних йому α- і γ-каротинів. Біосинтез вітаміну А відбувається лише у тваринному організмі. К. поліпшують плідність тварин, ріст і розвиток молодняку, захищають тварин від ксерофтальмії. Роль К. у рослинному організмі недостатньо з’ясована. Очевидно, К. відіграють істотну роль у процесах фотосинтезу, дихання й росту рослин. К. легко утворюють перекиси, в яких молекула кисню приєднується за місцем подвійного зв’язку і потім може брати участь в окисненні різних сполук.
Біологічний словник / За ред. К.М. Ситника і В.О. Топачевського. — К., 1986; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни — К., 1993; Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К.–Тернопіль, 2000.