Фенілефрин (Phenylephrinum), (R)-1-(3′гідроксіфеніл)-2-(метиламіно)етанол.
C9H13NO2 Мол. м. 167,2
АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок, малорозчинний у воді, етанолі, помірно розчинний у метанолі; Тпл =174 °С; УФ-спектр: λmax = 315 нм у 0,1 М розчині кислоти хлороводневої; питоме оптичне обертання розчину субстанції в 1 М розчині кислоти хлороводневої [α]20D від –53° до –57°. Зберігають у щільно закупореному контейнері, в захищеному від світла місці.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ у системі розчинників: дихлорметан — амоніак концентрований — метанол (70:0,5:25); визначають питоме обертання розчину субстанції, проводять реакції з солями купруму (II) (утворюється комплекс фіолетового кольору, який не екстрагується ефіром та іншими органічними неполярними розчинниками), із заліза (III) хлоридом (фіолетове забарвлення). Кількісно визначають методом неводного титрування в середовищі льодяної оцтової кислоти (точку еквівалентності визначають потенціометрично).
Фармакологічна група. C01C F06 S01F B01 — антигіпотензивні препарати (α-адреностимулятори).
Фармакологічні ефекти. Судинознижувальний, гіпертензивний ефекти, підвищення загального опору судин (внаслідок стимулювання α1-адренорецепторів, які розташовані на судинах).
Застосування. Гостра недостатність кровообігу, анафілаксія, нейрогенний шок, гіпотензія, у т.ч. ортостатична, пароксизмальна надшлуночкова тахікардія, ірит, іридоцикліт, риніт, як замінник епінефрину одночасно з місцевоанестезуючими речовинами.
Вартанян Р.С. Синтез основных лекарственных средств. — М., 2004; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Регистр лекарственных средств России. РЛС. Энциклопедия лекарств / Гл. ред. Г.Л. Вышковский. — М., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editior A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merc index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.
за підтримки довідника лікарських препаратів "Компендіум"