КВАНТОВА МЕДИЦИНА — галузь експериментальної і клінічної медицини, пов’язана із застосуванням електромагнітних хвиль (ЕМХ), для лікування, діагностики, профілактики і реабілітації пацієнтів. Залежно від довжини хвилі виділяють такі напрями квантової терапії: квантова терапія в діапазоні радіохвиль, в оптичному діапазоні, у рентгенівському діапазоні, у діапазоні гамма-випромінювань.
Квантова терапія в діапазоні радіохвиль і оптичному діапазоні частіше застосовується в клініці внутрішніх захворювань, а ЕМХ рентгенівського і гамма-випромінювань переважно застосовують в експериментальній і клінічній онкології й гематології. Розвиток методик квантової терапії пов’язаний з розробкою і використанням прецезійних пристроїв лазерної, волоконно-оптичної і радіоелектронної техніки. Створення лазера як генератора ЕМХ оптичного діапазону, що характеризується такими властивостями випромінювання, як монохроматичність, когерентність, поляризованість і спрямованість, яка дозволяє створити велику концентрацію енергії в невеликому об’ємі простору, привело до впровадження лазерних технологій як у хірургії, так і в терапії. З початку 70-х років минулого століття розширюється сфера застосування низькоінтенсивного лазерного випромінювання (НІЛВ) у терапії, а фундаментальні й клініко-експериментальні дослідження, а також успіхи практичної медицини виводять лазерну терапію на рівень самостійного розділу медицини. НІЛВ успішно застосовують при захворюваннях опорно-рухового апарату запального та дистрофічного характеру, в стоматології, в пульмонології, при хронічних неспецифічних захворюваннях легень, в кардіології — при гіпертонічній та ішемічній хворобі серця. Метод внутрішнього лазерного опромінення крові (ВЛОК) широко застосовують як самостійно, так і в комплексі з іншими видами терапії, в ревматології, гастроентерології, гінекології, офтальмології й захворюваннях чоловічого організму. Ефект посилення терапевтичної дії НІЛВ у комплексі з іншими факторами визначив створення методів магнітолазерної терапії, лазерного лікувального електрофорезу, спільної дії лазерного випромінювання й електричних імпульсів заданого режиму. Розроблені методики дії ЛВ на патологічний центр, біологічно активні точки (БАТ), зони Захар’єва — Годе, внутрішньосудинне опромінення крові за допомогою світловодів, метод фотодинамічної терапії новоутворень, а також внутрішньопорожнинна дія на внутрішні органи. НІЛВ застосовують в косметології для видалення зморшок, целюліту, облисіння, ожиріння, подвійного підборіддя, бородавок, герпесу, екземи та ін.
Аналіз дії ЕМХ на біологічні системи приводить до висновку про три біофізичні механізми: нагрівання, збудження й специфічний ефект. Характерна особливість специфічного ефекту полягає в тому, що біологічна система реагує на випромінювання вкрай низької інтенсивності й спостерігається не у всьому діапазоні ЕМХ, а тільки на певних частотах. Тому специфічний ефект має ще такі назви, як резонансний і частотно-залежний, і формує уявлення, що хвороба є результатом порушення не окремого процесу чи функціонування окремого органу, а розбалансування частотно-залежних процесів усієї системи, і зцілення лежить на шляху посилення енергетичних та інформаційних процесів із впливом на механізми саморегулювання, які властиві усьому живому. Застосування в лікувальних цілях НВЧ ЕМХ радіочастотного діапазону від 43 до 160 ГГц одержало назву магніторезонансної (МРТ) або інформаційної терапії.
Квантова діагностика — галузь науки, пов’язана із застосуванням властивостей живої матерії випромінювати і поглинати кванти ЕМХ. Методи квантової діагностики поділяються на ті, що сприймають електромагнітні випромінювання живих організмів, і ті, що передають кванти електромагнітних випромінювань. До перших належать НВЧ-радіометрія, термографія, різні модифікації електрографії (ЕГК, ЕЕГ та ін.), магнітометрія, ядерномагнітна діагностика та ін. До другої групи методів належать радіонуклідна, рентгенологічна діагностика, ехосанографія та ін. Основні сфери застосування — біологія, експериментальна і клінічна медицина. Використання лазерного випромінювання як збуджувального променя дозволяє методом флуоресцентної спектроскопії вимірювати трансмембранний потенціал, проводити локальне визначення кислотності цитоплазми, активності ферментів, коефіцієнтів латеральної й обертальної дифузії в живій клітині, тим самим діагностуючи її функціональний стан. З розвитком нанотехнологій з’явилися принципово нові штучні джерела світла — надяскраві світлодіоди. Простота, надійність, довговічність, висока інтенсивність випромінювання в заданому куті, можливість вибору випромінювання в будь-якій частині видимого і ближнього ІЧ діапазонів спектра, безпека для пацієнта і лікаря — основні переваги надяскравих діодів, які широко впроваджуються в низькоінтенсивну лазерну терапію.
Малая Л.Т., Уваров Н.И., Микляева Н.Н. и др. Квантовая терапия. — Х., 1992; Введение в квантовую медицину/С.П. Ситько, Л.И. Мртчян и др. — К., 1994 Прикладная лазерная медицина / Под ред. Х.П. Берлиена, Г.Й. Мюллера. — М., 1997; Гранцев В.И., Марценюк Л.С., Ольховский В.С. Квантово-ядерная медицина: формирование концепции. // Медицина сегодня и завтра. — 1999, — № 3–4; Попов В.Д. Современные аспекты квантовой терапии в клинической медицине. — К., 1996.