Кетотифену гідрогенфумарат (Ketotifeni hydrogenofumaras), 4-(1-метилпіперидин-4-іліден)-4,9- дигідро-10Н-бензо [4,5]циклогепта[1,2-b]тіофен-10-он-фумарат.
C19H19NOS, Н4С4О4 Мол. м. 425,5
АФІ синтетичного походження. Білий або жовто-коричневий кристалічний порошок, легкорозчинний у воді, розчинний в етанолі, малорозчинний у хлороформі. Tпл. 190–196 оС з розкладанням; УФ-спектр: λmax=297 нм (
= 475) в 0,1 М HCl; λmax = 237 нм, 302 нм в 0,1 М NaOH; ІЧ-спектр, см–1: 1180, 1255, 1280, 1302, 1650, 1720 (у KBr). Зберігають у щільно закупореному контейнері.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ у системі вода — кислота мурашина безводна — ізопропіловий ефір (3:7:7) з виявленням в УФ-випромінюванні. Кількісно визначають ацидиметричним методом (титрант — HClO4) з потенціометричним визначенням кінцевої точки титрування.
Фармакологічна група. R06А X17 — протиалергічні препарати.
Фармакологічні ефекти. Антигістамінний, мембраностабілізуючий, протиалергічний, седативний, потенціюючий (для алкоголю, снодійних та седативних препаратів).
Застосування. Запобігання нападам бронхіальної астми, астматичних симптомів, сінної гарячки. Профілактика та лікування алергійних дерматозів; алергічний риніт і кон’юнктивіт.
Крыжановский С.А., Вититнова М.Б. Полный современный справочник лекарственных препаратов. — М., 2002.; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.