КИСЛОТА БОРНА (ДФУ); Acidum boricum (PhEur); Boric acid (BP, JP, USP); Orthoboric acid (CAS № 10043–35–3); Metaboric acid (CAS № 13460–50–9); син.: Boracic acid; boraic acid; Borofax; boron trihydroxide; E284; orthoboric acid; trihydroxyborene — білий кристалічний порошок, безбарвні блискучі пластинки або білі кристали; гігроскопічний. В природі зустрічається у вигляді мінералу — сассоліт.
H3BO3 мол. м. 61,83 (тригідрат); HBO2 мол. м. 43,82 (моногідрат)
Промислово отримують реакцією натрій борату або рафінованого кальцій борату (колеманіт) з сульфатною кислотою у водному середовищі. При отриманні К.б. з колеманіту подрібнену породу змішують з водою та сульфатною кислотою з послідовним нагріванням до 90 ˚С. Кальцію сульфат, що утворився, видаляють фільтрацією, К.б. кристалізують з розчину охолодженням. Вона має такі властивості: рН 3,5–4.1 (5% водний розчин); щільність — 1,435 г/см3; Tпл. — 170,9 ˚С; при нагріванні до 181,0 ˚С втрачає воду, перетворюючись на мета борну кислоту HBO2; при 140 ˚С утворюється тетраборна кислота (H2B4O7); при подальшому нагріванні триоксид бору (B2O3); питома вага — 1,517; змішується з етанолом, етером, гліцерином, водою, жирними та ефірними оліями. Розчинність у воді збільшується при додаванні хлоридної, оцтової або винної кислоти. К.б. несумісна з водою, з сильними лугами та лужними металами. Реагує з ангідридами кислот, калієм. Утворює комплекси з гліцерином.
К.б. широко використовують у фармацевтичній, косметичній та харчовій промисловості як антимікробний консервант. Входить до складу очних крапель, мазей, кремів, супозиторіїв. Проявляє протимікробну дію по відношенню до грампозитивних, грамнегативних мікроорганізмів і синьогнійної палички; має фунгистатичний ефект, протипедикульозну та м’яку в’яжучу дію. Завдяки буферним властивостям використовується як регулятор рН у складі очних крапель.
З терапевтичною метою (фармакологічна група D08АD — антисептичні препарати) 2–4% водні розчини К.б. використовують для обробки ран та гнійних порожнин, полоскання ротової порожнини при стоматиті та промивання очей при кон’юнктивіті; 0,5–3% спиртові розчини — при лікуванні гострого та хронічного отиту, піодермії, екземі; 10% розчин у гліцерині — при кольпіті; у вигляді мазі (5–10%) та присипок — при запальних захворюваннях шкіри; у вигляді супозиторіїв — у гінекологічній практиці для лікування грибкових захворювань.
К.б. є відносно нетоксичною та неподразливою речовиною при зовнішньому використанні в межах зазначених концентрацій. При пероральному та парентеральному застосуванні — токсична.
Зберігають у герметичних контейнерах, у сухому прохолодному місці.
От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Shaw K. Vaginal yeast infections // Pharm. Times. — 1998. — №64; Allen L.V. Boric acid suppositories // US Pharm. — 1996. — № 21.