КИСЛОТА МУРАШИНА (лат. acidum formicicum), кислота метанова, НСООН, мол. м. 46,03 — безбарвна рідина з різким запахом (Tпл. — 8,4 °С, Tкип. — 100,8 °С; d204 1,220; n20D 1,3714; г 37,58 мН/м; рКа 3,45 (25 °С)), розчинна у воді, етанолі, етері, нерозчинна в аліфатичних вуглеводнях, помірно розчинна в бензені, толуені, тетрахлорметані, утворює азеотропну суміш з водою (Tкип. — 107,3 °С, 77,5% за масою К.м.).
У вільному стані міститься у виділеннях залоз мурах та бджіл, у кропиві, хвої, фруктах.
К.м. — найпростіша карбонова кислота, значно сильніша за інші аліфатичні кислоти, виявляє відновні властивості, характерні для альдегідів (дає реакцію срібного дзеркала); при нагріванні з сульфатною кислотою розкладається з виділенням карбон (ІІ) оксиду та води:
при нагріванні натрію форміату виділяється водень та утворюється натрієва сіль щавлевої (оксалатної) кислоти (NaOOC-COONa).
Залишок К.м. — форміл, солі й естери — форміати.
Промисловий спосіб отримання базується на взаємодії карбон (ІІ) оксиду з їдким натром:
К.м. одержують також каталітичним окисненням метану.
К.м. виявляє бактерицидні властивості. В медицині використовується 1% спиртовий розчин К.м. (мурашиний спирт) як розтирання при невралгіях, міозитах та ін. Етиловий етер її (етилформіат) використовують у виробництві вітамінів А, В1, Е, а також в органічному синтезі діючих речовин, для добування пестицидів, у бджільництві.
К.м. подразнює верхні дихальні шляхи і слизові оболонки очей, при потраплянні на шкіру викликає хімічні опіки. ГДК 1 мг/м3.
Общая органическая химия. — В 12 т. /Под общ. ред. Д. Бартона и У.Д. Оллиса. Карбоновые кислоты и их производные. Соединения фосфора / Под ред. И.О. Сазерленда. — М., 1983. — Т. 4; Черных В.П., Зименковский Б.С., Гриценко И.С. Органическая химия / Под общ. ред. В.П. Черных. — Х., 2007.