ФЕНІТОІНУ НАТРІЄВА СІЛЬ

ФЕНІТОІНУ НАТРІЄВА СІЛЬ (Phenytoinum natricum), натрій 4-оксо-5,5-дифеніл-2-імідазолін-2-олат.

C₁₅H₁₁N₂NaO₂                        Мол. м. 274,3

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, гігроскопічний, легкорозчинний у воді та етиловому спирті, практично нерозчинний в етері та дихлорметані. ІЧ-спектр (після обробки розчину препарату розчином хлороводневої кислоти та висушування до постійної маси), см^–1: 1750, 1400, 1200, 1010, 780 (KBr). Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла сухому місці.

Ідентифікують після обробки розчину субстанції розчином хлороводневої кислоти та висушування до постійної маси вимірюють температуру плавлення отриманого вільного фенітоїну (Т_пл =295 °С) та його ІЧ-спектр поглинання; методом ТШХ (у системі розчинників: концентрований розчин амоніака — хлороформ — 2-пропанол (5:15:80), детекцію плям проводять в УФ-світлі (λ = 254 нм), а як референтний розчин використовують 0,02% розчин бензофенону в метанолі); при взаємодії піридинового розчину препарату з розчином купрум (ІІ) сульфату утворюється ледь синій осад; з фільтратом, отриманим після обробки розчину субстанції розчином хлороводневої кислоти, проводять характерні реакції на натрій. Кількісно визначають методом гравіметрії, який засновано на осадженні вільного фенітоїну розчином хлороводневої кислоти з водного розчину субстанції; методом зворотної алкаліметрії у водно метанольному середовищі, точку еквівалентності фіксують потенціометрично (перший титрант — 0,05 М розчин сірчаної кислоти, надлишок якого відтитровують іншим титрантом — 0,1 М розчином натрію гідроксиду, та фіксують першу точку еквівалентності, а після додавання 8,5% розчину аргентуму нітрату (5 мл на кожні 0,180 мг наважки вихідної субстанції), продовжують титрування 0,1 М розчином натрію гідроксиду та фіксують другу точку еквівалентності, об’єм, що пішов на титрування, знаходять за різницею двох об’ємів 0,1 М розчину натрію гідроксиду).

Фармакологічна група. N03A B02 — протиепілептичні препарати.

Фармакологічні ефекти. Має протисудомну, антиаритмічну дію.

Застосування. Епілептичний статус із тоніко-клонічними нападами, епілептичні напади у нейрохірургії, невралгія трійчастого нерва, шлуночкові аритмії (див. Епілепсія, Антиаритмічні препарати).

От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х. 2005; Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2 т. Т. 1. — 14 изд, — М., 2005; Biltz H.: Ber. Dtsch. Chem. Ges. (BDCGAS) 41, 1391 (1908); Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C Moffart. — London, 1986; Europian Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed, 2001. — № 1; US 2 409 754 (Parke Davis; 1946).