КОГЕЗІЯ (лат. cohаesia — зв’язаний, зчеплений) — взаємодія (зчеплення) молекул, атомів, іонів усередині однієї фази (гомогенної частини конденсованої фази) за рахунок хімічного зв’язку та міжмолекулярних сил. К. можна характеризувати такими параметрами, як енергія кристалічної решітки, внутрішній тиск, енергія утворення пари, температура кипіння рідини та ін. Найважливішою кількісною характеристикою К. є робота когезії Wc, яку необхідно затратити для ізобарно-ізотермічного розділення тіла на частини по перерізу, площа якого дорівнює одиниці. Тобто, рівноважна робота К. дорівнюватиме подвоєному значенню поверхневого натягу σ12; на межі поділу — речовина (1), яка розділяється, повітрям (2) (рисунок):
Wc = 2σ12 (1)
Для ідеального (без дефектів структури) твердого тіла величину Wc називають міцністю на оборотний розрив або когезійною міцністю.
Рисунок. Схема когезійного руйнування
Когезійні характеристики пов’язані з механічною міцністю, температурою плавлення й склування, характеристиками розчинності, набухання, змочування, сумісності та ін. Тому явище К. слід враховувати при розробленні технології виробництва ліків, парфумерно-косметичних засобів, переробці та використанні полімерних матеріалів для пакування ЛП тощо.
Зимон А.Д., Лещенко М.Ф. Коллоидная химия. — М., 2001; Фізична і колоїдна хімія / В.І. Кабачний, Л.К. Осіпенко, Л.Д. Грицан та ін. — Х., 1999; Фридрихсберг Д.А. Курс коллоидной химии. — СПб., 1995; Химическая энциклопедия. — М., 1990. — Т. 2.