КОДУВАННЯ ТОВАРІВ— технічний прийом, який дозволяє уявити об’єкт, що класифікується, у вигляді знаку або групи знаків за правилами, встановленими конкретною системою (див. Класифікація). Мета К.т. — систематизація об’єктів шляхом ідентифікації, ранжирування і присвоєння умовного позначення (коду), за яким можна знайти і розпізнати будь-який об’єкт серед багатьох інших. Код — система умовних символів, які застосовують для передачі повідомлень каналами зв’язку, включаючи комп’ютерні канали. Сукупність правил і методів кодування класифікаційних групувань і об’єктів класифікації заданої кількості називається системою кодування. Кодова система класифікації створюється для того, щоб подати інформацію у зручній для її збору формі, передачі та опрацювання форми з метою пристосування закодованої інформації до опрацювання на комп’ютері. Код має свою структуру — умовне позначення складу і послідовності розміщення знаків у ньому, яка складається з таких елементів: алфавіту, підстави, розряду і довжини. Розрізняють цифровий, буквений, буквено-цифровий і штриховий алфавіт коду. Кодуванню підлягають товари, підприємства, організації, країни світу і території, установи, митниці й митні режими, валюти країн, види транспорту тощо.
В Україні використовується три види К.т.: внутрішнє, зовнішнє (міжнародне) і штрихове. Внутрішнє К.т. здійснюється за галузевим класифікатором ЛП і виробів медичного призначення (ГК ЛП ВМП). З метою охоплення всієї номенклатури фармацевтичної продукції, що наявна в аптечній мережі, і поліпшення контролю інформації, яка вводиться, в галузевому класифікаторі всю продукцію розподілено на 98 груп. Кожній групі відведено 1000 номерів, остання сотня яких — для імпортних товарів. У ГК ЛП ВМП код продукції семизначний: 0000000. Зовнішнє К.т. здійснюється за товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), яка є інструментом її державного регулювання і сприяє удосконаленню і виконанню поточних і перспективних завдань. Структура ТН ЗЕД включає кодове позначення товару і скорочене позначення двох одиниць виміру. Довжина кодового позначення товару становить 9 цифрових десяткових знаків. Штрихове К.т. — комбінація послідовно розміщених паралельних штрихів і проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами, призначена для автоматизованої ідентифікації товару та іншої інформації. При цьому найвужчий штрих або проміжок приймають за одиницю товщини — модуль. Інші штрихи і проміжки за шириною дорівнюють двом-трьом модулям. Наноситься на транспортне чи споживче упакування багатьох імпортних і вітчизняних товарів друкарським способом або за допомогою етикетки чи ярлика, які наклеюються на упакування або тару. Розшифровування кодів здійснюється сканувальними пристроями. Перші ідеї розробки універсальної системи, що ґрунтується на ідентифікації товарів за товарною нумерацією, з’явилися в 60-ті роки ХХ ст. у США та Канаді. Основою штрихового К.т. стали універсальні штрихові коди UРС. У 1977 р. було створено Європейську асоціацію нумерації EAN, яка розробила європейський стандарт товарної нумерації та символьного маркування. Коди ЕАN можуть бути 8-розрядними (для товарів невеликого розміру), 13-розрядними (для більшості товарів) і 14-розрядними (лише для транспортної тари). Перші 2–3 цифри, так званий національний префікс, означають країну, де знаходиться організація, що зареєструвала виробника та його товар, і присвоюються Асоціацією ЕАN (напр. префікс України — 482); наступні 3–5 цифр — код виробника, який видається конкретній організації-виробнику національним органом з ідентифікації; наступні 3–5 цифр кодів ЕАN-8 і ЕАN-13 — це інформація, яка присвоюється товару організацією-виробником або продавцем самостійно у вигляді реєстраційного номера в межах свого підприємства. За допомогою цифрових даних виробник може закодувати необхідні для ідентифікації відомості про товар. Будь-які зміни, що вносяться в товар і викликають його зміну, вимагають перекодування і встановлення нового штрихового коду. Тільки зміна вартості товару не призводить до зміни штрихового коду. Остання цифра штрихового коду — контрольна, що дозволяє перевірити правильність зчитування штрихового коду сканером. Кожна цифра коду ЕАN є комбінацією двох штрихів і двох проміжків. На початку і на кінці штрихового коду знаходяться крайні трохи подовжені штрихи, які вказують на початок і кінець зчитування коду. В центрі штрихового коду є центральні подовжені штрихи, які полегшують візуальну перевірку повноти запису коду. Застосування штрихових кодів дає можливість однозначно ідентифікувати товар для одержання даних про його вартість, терміни зберігання та іншої інформації, необхідної для торгової організації.
Гридасов В.І., Винник О.В., Оридирога Л.М. Фармацевтичне товарознавство. — Х., 2002; Жиряева Е.В. Товароведение. — СПб., 2003; Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства. — К., 2003.