КОЕФІЦІЄНТ ЗБІЛЬШЕННЯ ОБ’ЄМУ (мл/г) показує, на скільки збільшується об’єм розчину (в мл) під час розчинення 1 г речовини при 20 °С. При приготуванні водних розчинів використання К.з.о. дозволяє отримати розчин потрібного об’єму із заданою концентрацією, в іншому разі об’єм розчину буде більшим, а концентрація речовини — відповідно нижчою. К.з.о. використовують при екстемпоральному приготуванні мікстур-розчинів із сухими речовинами, сумарна концентрація яких становить 3% та більше. Отже, кількість води, необхідної для приготування мікстури-розчину, визначається як різниця об’єму необхідного розчину і добутку лікарської речовини з урахуванням відповідного К.з.о. Напр., якщо потрібно приготувати 150 мл 20% розчину магнію сульфату (К.з.о. = 0,50), то очищеної води необхідно взяти: 150 мл – (30,0·0,50) = 135 мл. При приготуванні спиртових розчинів К.з.о. діючих речовин не використовують, але К.з.о. для спиртових розчинів і суспензій використовують при аналізі лікарської форми. Рідкі лікарські форми, в яких як розчинник використовують ароматні води або інші рідини (пертусин, водні витяжки із ЛРС, поліетиленоксид-400), готують без урахування К.з.о. при розчиненні речовин.
Наказ МОЗ України від 07.09.1993 р. № 197 «Про затвердження інструкції з приготування в аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем»; Перцев І.М., Шевченко Л.Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. — Х., 1995; Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. — Вінниця, 2004.