КОНТРАКТ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ — основний економічний і правовий документ, розроблений суб’єктами фармацевтичного ринку, який регламентує взаємовідносини учасників зовнішньоторговельної угоди та зміст експортної, імпортної або товарообмінної операції з фармацевтичним товаром. При укладанні К.з. сторони повинні обумовити, право якої держави буде застосовано для регулювання форми угоди і прав та обов’язків сторін. За українським законодавством права та обов’язки сторін К.з. визначаються правом країни, яку обрано сторонами при його укладанні або в результаті подальшого узгодження. За відсутності такої згоди до К.з. застосовується право країни, де засновано, розташовано штаб-квартиру чи основне місце діяльності сторони, котра виступає: продавцем у контракті купівлі-продажу; комітентом (консигнантом) — у договорі комісії (консигнації); довірителем — у договорі-доручені; перевізником — у договорі перевезення. Зміст К.з. складають його умови, щодо яких сторони-укладачі угоди домовились у процесі попередніх переговорів та укладання контракту. Ці умови відображають специфіку взаємовідносин сторін та їх особливі вимоги до предмету та порядку виконання К.з. З огляду на це К.з. можна класифікувати за їх обов’язковістю для продавця та покупця фармацевтичних товарів і за їх універсальністю. З погляду обов’язковості умови контракту поділяють на обов’язкові (найменування сторін — учасників угоди, предмет контракту, якість і кількість товару, базисні умови поставки, ціна і загальна сума контракту, умови платежу та рекламації, санкції за порушення контракту, юридична адреса та підписи сторін) та додаткові (здача-прийом товару, страхування товару, відвантажувальні документи, гарантії, пакування та маркування, форсмажорні обставини, арбітраж та ін.). З погляду універсальності умови К.з. можна поділити на універсальні (формулювання преамбули, здача-прийом товару, базисні умови поставки, умови платежу, пакування та маркування, гарантії, санкції та рекламації, форсмажорні обставини, арбітраж) та індивідуальні (найменування сторін — учасників угоди, предмет контракту, якість товару, кількість товару, ціна, строки поставки, юридична адреса та підписи сторін). Відповідно до законодавства країн СНД виникнення та припинення права власності на фармацевтичний товар визначається за законами місця здійснення зовнішньоторгової угоди з урахуванням специфіки контракту та комерційної зацікавленості сторін К.з. Згідно з законодавством країн СНД право власності покупця на товар за К.з. виникає з моменту передачі йому товару, якщо інше не передбачено законом чи договором. Передачею визнається вручення всього обсягу фармацевтичного товару покупцеві або здача цього товару транспортній організації чи пошті для відправлення покупцеві, якщо за контрактом укладання договору перевезення та оплата за доставку товару покупцеві не входить до обов’язків продавця.
Управління зовнішньоекономічною діяльністю / Під заг. ред. А.І. Кредісова. — К., 1997; Контракты международной купли-продажи / Сост. А. Демченко. — К., 1991.