КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА система моральних та матеріальних цінностей, норм, правил та принципів, яка функціонує всередині підприємства, сприймається всіма членами трудового колективу (носіями корпоративної культури) як непорушна і обумовлює стиль їхньої професійної та індивідуальної поведінки як на робочому місці, так і за його межами.
Перехід ФП до функціонування на засадах ринкової економіки потребує розвитку внутрішньокорпоративних відносин і корпоративного управління, основною складовою яких є саме К.к. Вона є одним з найбільш вагомих важелів управління трудовим потенціалом ФП. Розвинена К.к. створює основу для реалізації трудового потенціалу та є умовою його ефективного використання. Фахівці, які досліджують проблеми формування К.к. в країнах СНД, виділяють такі її типи: культура влади — на таких підприємствах має місце ефективне використання і перерозподіл керівником ресурсів. Цей тип культури будується на принципах ієрархічної структури; ролева культура — підприємства з таким типом культури характеризуються жорстким функціональним розподілом ролей і спеціалізацією підрозділів; культура завдань — така культура зорієнтована на вирішення поставлених конкретних завдань і реалізацію розроблених проектів; культура особи — підприємство з таким типом культури об’єднує людей не для вирішення завдань, а для того, щоб вони могли досягти власних цілей. ФП, які зорієнтовані на культуру влади або ролеву культуру, характеризуються авторитарним стилем управління і вимагають від своїх працівників чіткості в роботі, суворого дотримання функціональних обов’язків. Лідер тут має формальну владу, що ґрунтується на статусі, і вважає своїм основним завданням доведення до виконавців конкретних обсягів роботи, контроль за виконанням завдань. Спілкування між працівниками на підприємстві є формальним, воно здійснюється, головним чином, тільки в межах виконуваних обов’язків, часто на маніпулятивному рівні. У той же час ФП, які орієнтовані на культуру завдань і особи, мають демократичний стиль управління з урахуванням інтересів більшості. Співробітники вміють працювати в команді, а лідер вважає головним своїм завданням заохочення кожного члена колективу до розширення сфери діяльності. Оцінка К.к. вимагає врахування її особливостей, визначення можливих резервів та напрямків удосконалення. Розробка ефективної методики діагностики К.к. дозволяє використовувати її як активний механізм формування трудового потенціалу ФП. Практика свідчить, що для будь-якого ФП немає єдиної, найкращої моделі К.к. Це обумовлено динамічністю К.к., чиє визначення та структура постійно змінюються під впливом науково-технічних, суспільних, етичних та ментальних факторів. К.к. впливає на кінцеві результати та ефективність діяльності ФП, на стан фізичного та емоційного здоров’я співробітників. Основними складовими К.к. ФП є: культура виробництва, культура персоналу і соціально-психологічного клімату, культура управління, культура організації праці, культура комунікацій, культура взаємовідносин з контрагентами, культура взаємовідносин із споживачами, соціальна культура (схема 1).
Схема 1. Елементи корпоративної культури ФП
В основу оцінки рівня К.к. ФП покладена концепція, згідно з якою культура підприємства має декілька форм прояву і вміщує певні складові компоненти, які, у свою чергу, можуть бути оцінені певними індикаторами (схема 2). Після встановлення індикаторів К.к. ФП необхідним кроком є формування критеріїв, за якими той чи інший з них може свідчити про сильну або слабку К.к. підприємства. Тобто кожен з індикаторів повинен мати чітко встановлені критерії, за якими можна визначити рівень, на якому він знаходиться. Інтегральний показник рівня К.к. ФП (Iкк) є функцією 8 комплексних показників, що характеризують елементи К.к.:
Iкк = f(К1; К2; К3; К4; К5; К6; К7;К8),
де К1 — комплексний показник культури виробництва ФП; К2 — комплексний показник культури персоналу і соціально-психологічного клімату; К3 — комплексний показник культури управління; К4 — комплексний показник культури організації праці; К5 — комплексний показник культури комунікацій; К6 — комплексний показник культури взаємовідносин з контрагентами; К7 — комплексний показник культури відносин із споживачами; К8 — комплексний показник соціальної культури.
Для розрахунку Iкк може бути використана формула
де ri — ваговий коефіцієнт i-того елемента К.к. ФП; Ki — комплексний показник по i-тому елементу К.к.; n — кількість комплексних показників, рекомендованих для оцінки рівня К.к. ФП.
Діагностика стану підприємства: теорія і практика: Монографія / За заг. ред. проф. А.Е. Воронкової. — Х., 2006.; Управление персоналом организации / Под ред. А.Я. Кибанова. — М., 2002; Посылкина О.В., Яремчук А.А., Братишко Ю.С. Научно-практические подходы к оценке и формированию корпоративной культуры фармацевтических предприятий / Зб. матер. наук.-практ. конф. «Економічна освіта та наука: досвід та перспективи розвитку». — Х.,2007.