КРЕМИ (лат. cremores) — гетерогенні дисперсні системи на основі емульсій, які мають ньютонівський тип течії та низькі значення реологічних параметрів. Їх широке використання в медичній практиці зумовлено можливістю комбінації незмішуваних рідин, регулюванням біологічної доступності субстанцій, усуненням подразливої дії на шкіру і слизову оболонку окремих речовин. Розрізняють емульсії прямі (типу о/в), зворотні (типу в/о), а також множинні, в яких краплі дисперсної фази служать одночасно дисперсним середовищем для більш дрібних крапель. Залежно від типу емульсійної основи К., в свою чергу, поділяють на гідрофобні (К. на основі емульсій в/о або о/в/о) та гідрофільні (К. на основі емульсій о/в або в/о/в), стабілізовані відповідними емульгаторами. До гідрофільних К. також відносять колоїдні дисперсні системи, що складаються з диспергованих у воді або водно-гліколевих розчинниках вищих жирних спиртів або кислот, стабілізованих гідрофільними ПАР. Тип і властивості К. залежать від складу, співвідношення рідких фаз, кількості та хімічної природи емульгатора, способу і температури виготовлення та інших чинників. Низькоконцентровані емульсійні системи — це типові рідкі лікарські системи. При підвищенні концентрації дисперсної фази в’язкість системи різко зростає, система желатинується і набуває властивостей гелю.
Воюцкий С.С. Курс коллоидной химии. — М., 1976; Технология фармацевтических эмульсий и биодоступность веществ / Н.А. Ляпунов, И.М. Перцев, О.А. Ляпунова и др. — Х., 1986; Перцев И.М., Котенко А.М., Чуешов О.В. и др. Фармацевтические и биологические аспекты мазей. — Х., 2003.