КРЕМИ КОСМЕТИЧНІ — форма косметичних засобів мазеподібної консистенції. К.к. поділяють на жирові (кремоподібний стан яких забезпечується комплексом жирів та жироподібних речовин); емульсійні (кремоподібний стан визначається наявністю та співвідношенням жирів і води, бувають типу вода/олія, олія/вода та змішаного); суспензійні (кремоподібний стан забезпечується консистенцією дисперсійного середовища, концентрацією твердої дисперсної фази); комбіновані (суспензійні креми, в яких як дисперсійне середовище використовуються емульсії); безжирові (креми, до складу яких не входять жири та жироподібні речовини). За призначенням К.к. класифікують на гігієнічні, лікувально-профілактичні та декоративні. За консистенцією К.к. класифікують на рідкі, власне креми та густі. За ступенем впливу на шкірні структури К.к. умовно класифікують на креми поверхневої дії (епідермальні) та креми трансдермальної дії. До першої групи відносять К.к., рівень впливу яких обмежується зовнішнім шаром епідермісу і забезпечує очищення, зволоження шкіри та її захист від несприятливого впливу атмосфери, дії хімічних реагентів тощо. Друга група характеризується наявністю високоактивних біологічних добавок, здатних включатися в біохімічні процеси структур шкіри, стимулюючи трофіку тканин. Зазвичай цю групу К.к. називають живильними кремами. Враховуючи анатомічні та фізіологічні особливості шкіри на різних ділянках (напр. відсутність підшкірної жирової клітковини в зоні шиї, навколо очей; інтенсивність секреції сальних і потових залоз на шкірі лоба, носа, волосистої частини голови), що визначають необхідність інтенсивного косметичного впливу і, відповідно, вимоги до складу, дерматологічні, косметичні, споживчі характеристики кремів (більш м’які, гіпоалергічні), створення К.к. на основі емульсії потребує використання цілого комплексу допоміжних речовин, які забезпечують стабільність крему. Це формоутворювачі, емульгатори, консерванти, антиоксиданти, а також речовини, що покращують споживчі властивості косметичного препарату — барвники, запашки. Також допоміжні речовини проявляють біологічну активність, що дозволяє їм включатись у деякі біохімічні процеси структур шкіри, потенціюючи косметичну ефективність діючих інгредієнтів. Напр., високоактивні формоутворювачі — натуральні жири та олії — стимулюють процеси обміну в шкірі; ПАР ініціюють процеси всмоктування БАР і т.п. Компоненти масляної фази, що належать до групи формоутворювачів, мають різну хімічну структуру і належать до різних хімічних груп. Природа гідрофобних формоутворювачів суттєво впливає на ступінь косметичного впливу. Особливе значення мають натуральні жири (тригліцериди), які за складом і фізико-хімічними характеристиками близькі до ліпідів шкіри і здатні функціонально їх заміщувати, а також знижувати рівень втрати нативних ліпідів шкіри. Як формоутворювачі до рецептур К.к. входять рослинні олії (оливкова, кукурудзяна, жожоба та ін.). Також широко застосовують жири тваринного походження (норковий, байбака, курячий, черепаховий), які відзначаються високою проникною здатністю, добре живлять та пом’якшують шкіру. Відомо, що більшість природних жирів хімічно нестабільні і здатні розпадатись під дією кисню, світла, підвищення температури до вільних жирних кислот, змінюючи колір, смак та інші фізико-хімічні властивості. З метою підвищення стабільності природні жири піддають гідруванню чи замінюють напівсинтетичними та синтетичними продуктами. Жирні кислоти натуральних олій — вихідна сировина для отримання низки допоміжних речовин (емульгаторів) з різноманітними властивостями: стеарин є сумішшю жирних кислот (стеаринова (40–45%), пальмітинова (55–60%) з можливими домішками міристинової, лауринової та олеїнової кислот). Воски — складні ефіри вищих жирних кислот і вищих одноатомних спиртів. Вони характеризуються високою хімічною стабільністю, високою температурою плавлення, що робить їх незамінними компонентами К.к. як ущільнювачів, які підвищують термостабільність препаратів (спермацет, ланолін та його похідні, воски — бджолиний, карнаубський, канделільський, лавандовий). Поряд з формоутворювальними властивостями воски виявляють пом’якшувальну, зволожувальну, регенеруючу дію. Вуглеводні є продуктами фракційної переробки нафти, очищеними від ненасичених і ароматичних сполук. Найчастіше застосовують вазелінове масло, парафін, церезин. Від натуральних жирів вуглеводні вигідно відрізняються хімічною стабільністю. Однак, будучи синтетичними аналогами жирів, продукти нафтопереробки практично не мають проникної здатності, внаслідок чого не можуть заміщувати ліпіди шкіри. При нанесенні на поверхню шкіри утворюють захисну водонепроникну плівку. Ці якості дозволяють використовувати як вуглеводневі, так і силіконові похідні при створенні К.к. поверхневої, покривної дії — водовідштовхувальних, фотозахисних, дитячих та очищувальних кремів. Як емульгатори до їх складу входять ПАР, функціональні особливості яких багато в чому визначаються хімічною природою. У вітчизняному косметичному виробництві застосовують такі види емульгаторів та їх сумішей: пентол, сорбітанолеат, емульсійний віск, стеарат ПЕГ 400, олеат ПЕГ 400, МСГ, МГД та ін. Антиоксиданти (лимонна, аскорбінова кислоти та їх похідні, вітамін Е, трилон Б) вводять до рецептури К.к. з метою попередження перекисного окиснення олій, що містять поліненасичені жирні кислоти. До складу К.к. входять найрізноманітніші за походженням, будовою та дією на шкіру БАР. Деякі з них мають поверхневий вплив на шкіру, інші проникають в різні шари шкіри. Природні поліпептиди — колаген, еластин, кератин — здатні значно знижувати рівень подразливого впливу з боку ПАР, знижувати їх солюбілізувальний ефект на натуральні поліпептиди шкіри; виявляють захисну та зволожувальну дію. Амінокислоти забезпечують інтенсифікацію процесів обміну, а також здатні утримувати вологу в роговому шарі шкіри. Їх гідратантна дія посилюється в присутності природних цукрів (фруктози, галактози, глюкози, рибози, ксилози) і нативних поліпептидів. До речовин, що сприяють зволоженню шкіри, належать водорозчинні сполуки епідермального шару — молочна кислота, піролідонкарбонова кислота та її натрієва сіль. Здатність цих речовин поглинати вологу визначає їх зволожувальну дію, яка підвищується при введенні амінокислот, колагену. Ферменти є активним компонентом шкіри, їх вміст за різноманітністю та активністю переважає вміст в багатьох органах. Їх активність багато в чому пов’язана з обміном мінеральних речовин, особливо мікроелементів, значенням рН шкіри, вмістом вітамінів та гормонів. Вікові зміни еластичності, проникності шкіри пов’язані зі зниженням активності ферментів. Для використання в К.к. рекомендована ліпаза в поєднанні з протеазою; рибонуклеаза в комплексі з нуклеїновими кислотами. Будучи каталізаторами деяких обмінних процесів, ферменти нормалізують природний баланс шкірних покривів, сприяють ефекту оновлення та омолодження шкіри. Вітаміни є біологічними каталізаторами низки реакцій обміну організму, стимулюють процеси життєдіяльності шкіри. Вітамін А бере участь у синтезі білка кератину, нормалізує синтез меланіну. При недостатності вітаміну А процес зроговіння порушується, що призводить до розвитку гіперкератозу, а також до кератодермії (вираженої сухості рогового шару, його потовщення, набирання сіруватого відтінку). Вітамін С впливає на утворення колагену, зменшуючи синтез кислих мукополісахаридів, які беруть участь у його формуванні, зумовлює вибілювальну функцію. С-авітаміноз призводить до втрати пружності, еластичності тканин шкіри, спричиняє посилену пігментацію клітин. Вітаміни групи В є активаторами й учасниками синтезу амінокислот, нуклеїнових кислот, регуляторами тканинного дихання, вуглеводного, білкового, жирового і водного обмінів. Пантотенова кислота чинить значний вплив на меланогенез шкіри. Піридоксальфосфат (кофермент В6) при нашкірному застосуванні знижує рівень ліпідів на 58% порівняно з початковим; виявляє протизапальну дію, нормалізує рН. Оротова кислота (вітамін В13) стимулює білковий обмін, порушений під час старіння шкіри, ліпідний обмін, сприяє підвищенню еластичності шкіри, зменшенню сухості. Токофероли (вітамін Е) попереджують реакції окиснення (по суті будучи антиоксидантами жирів), запобігаючи шкідливим наслідкам дії вільних радикалів. Вітамін F є комплексом жирних ненасичених кислот — лінолевої, ліноленової, арахідонової та їх ізомерів. Дефіцит цих продуктів призводить до сухості шкіри, появи тріщин та дерматозів. Властивості вітаміну F як біогенного стимулятора зумовили його застосування як регенерувальної добавки при пошкодженні тканин. Також вітамін F здатний активізувати дію вітаміну А, Е, каротину. Вітамін РР (нікотинова кислота) входить до складу ферментів, які є носіями кисню, і бере участь у синтезі гемоглобіну; сприяє розширенню кровоносних судин, покращує кровообіг, стимулюючи таким чином підвищення тонусу та живлення шкіри. Гормони стимулюють функції сполучної тканини — дерми, забезпечують сорбційну здатність та адсорбційну функцію шкіри; змінюють пігментоутворювальну функцію організму. Враховуючи дію гормонів (зокрема, естрогенів) на активізацію поділу клітин базального шару епідермісу, їх застосування показано для старіючої, атонічної шкіри; при атрофічних змінах шкірних покривів, при вугровому висипанні. Однак певний взаємозв’язок між діяльністю гормонів, виражений в потенціюванні чи інгібуванні активності один відносно одного, не завжди позитивно позначається на стані організму. Це пов’язано з високою проникною здатністю гормонів і високою біодоступністю, що може призвести до порушення гормонального фону організму. Тому дозування гормональних речовин повинно бути чітко регламентованим. Комплекси рослинного і тваринного походження активно стимулюють процеси метаболізму тканин шкіри. Природні сполуки біологічних активаторів містять високоактивні витяжки (екстракти) з плаценти (тканинний екстракт), лососевого молока, морського планктону та ін. Тканинні екстракти, зокрема навколоплідної рідини, плаценти, містять ферменти та гормони — пролан, ацетилхолін та інші естрогени.
Дія К.к. з так званим зволожувальним ефектом на шкіру зумовлена як за рахунок стимулювання проникнення вологи, так і за рахунок утворення захисної плівки, яка перешкоджає втраті вологи. В емульсійних системах о/в гідратантна дія забезпечується завдяки введенню речовин, які потенціюють проникнення вологи в шкірні структури. Стимулювання проникнення вологи гідратантними кремами ґрунтується на введенні до їх складу факторів природного зволоження — лактату натрію, піролідонкарбонової кислоти, похідних амінокислот, протеїнів, гіалуронової кислоти. До вологозатримувальних компонентів відносять гліцерол, хоча його вологозатримувальна здатність (поглинає 40% вологи) нижча, ніж гідратантні можливості натрійпіролідонкарбонату (поглинає 60% вологи).
Жирові креми втратили свої позиції порівняно з емульсійними й безжировими кремами у зв’язку з низькою косметичною ефективністю. Дія жирових кремів ґрунтується на дії жирів, тому при розробці рецептур таких кремів особливу увагу звертають на властивості та якість жирів і жироподібних речовин. Як правило, використовують сировину натурального і синтетичного походження, враховуючи призначення і необхідний рівень впливу косметичного препарату: рослинні та мінеральні олії, ланолін, бджолиний віск, парафін, церезин, стеарин та інші речовини гідрофобного характеру. Шляхом різних комбінацій цих компонентів можливе отримання К.к. різної терапевтичної дії.
К.к. суспензійні забезпечують очищувальну, вибілювальну, захисну дію. Діючими речовинами є дисперсна фаза суспензії (наповнювачі), яка представлена сполуками неорганічної природи: карбонати кальцію та магнію, силікати (каолін, тальк, бентоніт, цеоліт), оксиди цинку або титану. В рецептурах скрабів і масок злущувальної дії використовують тверді частки натурального та синтетичного походження (абразиви). Для цих речовин характерні різні механізми впливу на шкіру та її придатки. Завдяки кристалічності й досить низькій дисперсності діючі речовини такої природи забезпечують механічне відторгнення рогових лусочок зовнішнього шару — епідермісу, забезпечуючи косметичний ефект К.к. очищувальних. Завдяки високій питомій поверхні та нерозчинності у воді й жирах більшість цих речовин здатна адсорбувати виділення шкіри, тим самим очищуючи та звільняючи її від надлишкової кількості секрету. Фізико-хімічні властивості наповнювачів суспензій лежать в основі їх захисної дії на шкіру від впливу несприятливих чинників навколишнього середовища (вологи, температури, УФ-випромінювання). Зазначені якості зумовлюють застосування речовин цієї групи в К.к. захисної дії, в т.ч. у фотозахисних кремах.
Гарантійний термін зберігання К.к. — 12 міс.; рідких кремів і біокремів — 6 міс. з дати виготовлення.
Кутц Г. Косметические кремы и эмульсии. Состав, методы получения и испытаний. — М., 2004; Технология косметических и парфюмерных средств / А.Г. Башура, Н.П. Половко, Е.В. Гладух и др. — Х., 2002; Фридман Р.А. Технология косметики. — М., 1964.