КРОВООБІГ (лат. circulatio sanguinis) — постійний рух крові по кровоносних судинах і порожнинах серця, який сприяє забезпеченню всіх життєво важливих функцій організму. К. забезпечує доставку до всіх тканин організму кисню, живильних речовин, води, мінеральних солей і виведення з тканин вуглекислоти, інших кінцевих продуктів обміну речовин. За допомогою К. відбувається також теплообмін між організмом і навколишнім середовищем, здійснюється перенесення гормонів та інших фізіологічно активних речовин від одних органів до інших і в цілому забезпечується інтеграція всіх систем організму. Регуляція К. здійснюється як шляхом саморегуляції, так і за допомогою механізмів нейрогуморальної та гормональної регуляції. Рух крові по судинах забезпечується роботою серця. Його скорочення додають крові енергії, необхідної для її просування по судинах і подолання опору з боку еластичних судинних стінок. Біофізичні особливості різних ділянок серцево-судинної системи визначають швидкість руху крові. Основні показники К.: хвилинний об’єм крові, об’єм (маса) циркулюючої крові, час кругообігу крові (час, протягом якого частка крові проходить велике і мале коло К.); розподіл крові по організму (зосередження різної кількості крові в різних органах).
Здоровье матери и ребенка: Энциклопедия / Под ред. Е.М. Лукьяновой. — К., 1993; Физиология с основами анатомии человека / Под ред. Л.М. Малоштан. — Х., 2002.