Кропива, Urtіca (лат. urere — палити) — рід багато- чи однорічних трав’янистих рослин родини кропивових (Urtіcaceae). Відомо близько 40–50 видів роду, поширених головним чином у помірному поясі Північної і рідше — Південної півкулі, а також у тропіках. У країнах СНД росте 10 видів роду. Найбільш поширені Кропива дводомна і Кропива жалка.
Кропива дводомна (К. велика) — Urtіca dіoіca L. (лат. dіoіcus від грец. dі — двічі + oіkos — дім); рос. назва: крапива двудомная; нар. назви: жалива велика, жигавка, коприва, К. жалюча, К. пекуча. Дводомна багаторічна трав’яниста рослина, вкрита жалкими волосками. Кореневище повзуче, галузисте; стебло — прямостояче, чотиригранне, 50–180 см завв. Листки прості, довгочерешкові, супротивні, до 20 см завд. і до 9 см завш., яйцеподібно-ланцетоподібні і широкояйцеподібні, темно-зеленого кольору, загострені, біля основи серцеподібні, краї гостро- і великопилчасті із зігнутими до верхівки зубцями, з прилистками. Поверхня листка шорстковолоса, особливо багато волосків уздовж жилок. Квітки жовто-зелені, дрібні, одностатеві, чотиричленні, зібрані у розгалужені колосоподібні суцвіття, трохи довші за черешки листків, у пазухах яких вони містяться. Плід — горішок. Цвіте у червні–серпні, плодоносить у серпні–вересні. Росте по всій території України на зволожених місцях серед чагарників, як бур’ян у садах, на городах, уздовж доріг, по засмічених місцях, часто утворює зарості.
Офіцинальною сировиною є листки Кропиви — Folіa Urtіcae, які збирають під час цвітіння рослини. Траву зрізують або скошують, а через декілька годин, коли листки перестануть жалитися, їх обривають. Сушать сировину у сушарках при температурі 40–50 °С, або в затінку, або в добре провітрюваних приміщеннях, розкладаючи шаром 3–5 см на тканині або папері.
Листя кропиви дводомної містить вітаміни: філохінон (вітамін К1) — 0,2%, каротиноїди — до 50 мг%: β-каротин — до 60%, гідрокси-α-каротин, лютеоксантин, лютеїн-епоксид, віолаксантин, ксантофіл, ксантофіл-епоксид; аскорбінову кислоту (вітамін С) — 0,6%, тіамін (вітамін В1), рибофлавін (вітамін В2), пантотенову кислоту (вітамін В3), токофероли (вітамін Е), нікотинову кислоту (вітамін РР); хлорофіл — 5%, вуглеводи: крохмаль — 10%, камеді; органічні кислоти: щавлеву, бурштинову, фумарову, молочну, лимонну, хінну, мурашину, кремнієву, масляну, гліколеву, гліцеринову; фенолкарбонові кислоти: галову, в гідролізаті n-кумарову, кавову, ферулову; кумарини: елагову кислоту; флавоноїди: в гідролізаті кверцетин; дубильні речовини — 3,1%; азотвмісні сполуки: алкалоїди — 0,019–0,29%, ацетилхолін, гістамін, 5-гідрокситриптамін; глікозид уртицин, етерну олію: метилгептенол, ацетофенон; стероїди: ситостерин, порфірини; макро- і мікроелементи: Si, Fe, Cu, Mn, B, Ti, Ni. У коренях К.д. є лектини, вуглеводи; стероїди: β-ситостерин; дубильні речовини; алкалоїди: нікотин; у насінні — жирна олія — 16–33%, у складі якої — лінолева кислота.
У медицині застосовують настій листків і екстракт кропиви рідкий, що має кровоспинну дію при маткових, кишкових, ниркових, легеневих та інших кровотечах. Сухий екстракт К.д. входить до складу препарату Алохол жовчогінної дії, ЛРС — до складу бальзаму Фітон-СД та до вітамінних, шлункових, проносних і деяких інших зборів та чаїв. У народній медицині з тією ж метою використовують відвар, свіжий сік та сухий порошок К.д. Препарати з К.д. збільшують кількість еритроцитів і нормалізують склад крові, зменшують кількість цукру в крові, виявляють сечогінну, загальнозміцнювальну, антисептичну, протизапальну, слабку жовчогінну, відхаркувальну, лактогінну, тонізувальну дії, підвищують регенерацію слизових оболонок ШКТ, сприяють нормалізації порушеного менструального циклу, підвищують тонус міометрію та товстої кишки. Їх вживають при ревматизмі, туберкульозі легенів, атеросклерозі, залізодефіцитній анемії, холециститі, гастриті, коліті, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, розладах травлення, цукровому діабеті, нирковокам’яній хворобі, нефриті, асциті, набряках, гіповітамінозі, рахіті, поліменореї, фібромі тощо. Відваром з листків К.д. миють голову для зміцнення волосся, рідкий екстракт входить до складу лікувального шампуню Фітовал. З сировини одержують хлорофіл, який має тонізувальні властивості, стимулює грануляцію та епітелізацію уражених тканин. Водно-спиртовий екстракт з коренів К. за кордоном використовують при простатиті з ускладненим сечовиділенням. Настій суцвіть і відвар коренів застосовують при хронічних захворюваннях шкіри; відвар насіння чи коренів виявляє антигельмінтну дію.
Використання препаратів К.д. протипоказано при гінекологічних кровотечах у хворих з поліпами і різними пухлинними захворюваннями яєчників і матки.
Хлорофіл використовують у парфумерній, харчовій та фармацевтичній промисловості, а також для фарбування тканин у зелений колір. Молоді пагони рослини їстівні.
К.д., а також К. жалку — U. urens L. — застосовують у гомеопатії, свіжу сировину — у вигляді есенції при опіках. К.ж. — однодомна однорічна трав’яниста рослина з більш дрібними овальними або майже ромбічними гострозубчастими листками. За хімічним складом та застосуванням у народній медицині вона схожа з К. дводомною.
БСЭ. — М., 1973. — Т. 13; Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Magnoliaceae — Limoniaceae. — Л., 1984; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой. — СПб., 2002.