КСИЛІТ, Xylitolum (Ph Eur), Xylitol (BP, JP, USP),), xylo-Pentane-1,2,3,4,5-pentol (CAS№87–99–0), син.: E967; Klinit; meso-xylitol, xylitol; Xylifin; Xylisorb; xylit; Xylitab; xylite; Xylitolo — білий гранульований кристалічний порошок без запаху з солодким охолоджувальним смаком.
C5H12O5 Мол. м. 152,15
Середній розмір часток неподрібненого порошку становить 0,4–0,6 мм, а після подрібнення — 50 мкм; при пресуванні таблетки діаметром 12,5 мм мають міцність 40 Н (при тиску пресування 20 kН); ρ — 1,52 г/см3; ρн — 0,8–0,85 г/см3; плинність залежить від розміру часток і покращується при їх збільшенні; вологість при 20 °С та відносній вологості повітря 52% становить 0,1% та стрімко зростає до 80–100% при підвищенні вологості повітря понад 80%; залежність динамічної в’язкості розчинів К. має нелінійний характер та збільшується з підвищенням його концентрації; рН 10% водного розчину — 5,0–7,0; Ткип. = 215–217 ˚С; Тпл. — 92–96 ˚С; енергетична цінність — 157,1 КДж/кг (36,7 кал/г); ізоосмотична концентрація К. становить 4,56%. К. розчиняється у воді (1:1,6), піридині, етанолі (1:80), метанолі (1:16,7), пропіленгліколі (1:15), пропан-2-олі (1:500), дуже погано розчиняється в гліцерині та арахісовій олії. К. є несуміним з окисниками. У природі К. зустрічається у складі багатьох фруктів та ягід. У промислових масштабах К. головним чином одержують з різних типів геміцелюлози, отриманої з деревини, тростини або оболонок зерна. Останні містять близько 20–35% ксилану, який гідролізують до ксилози (деревний цукор), а з неї, після відновлення карбонільної групи, отримують К. Альтернативним джерелом одержання К. є перетворення глюкози (декстрози) на ксилозу, з подальшим відновленням останньої до К. Як супутні домішки К. може містити невеликі кількості маніту, сорбіту, галактитолу або арабітолу.
К. широко використовують у фармацевтичній промисловості. За своїми смаковими властивостями К. не поступається цукру і використовується як некаріосогенний підсолоджувач та наповнювач у складі капсул і таблеток. Гранульований К. застосовують окремо та в поєднанні з іншими допоміжними речовинами як наповнювач при створенні жувальних таблеток з необхідним солодким та охолоджувальним смаком. К. використовують у складі плівкового покриття таблеток, забезпечуючи їх стабільність, достатню механічну міцність та приємний смак. Наявність каріостатичних та бактеріостатичних (інгібує зростання каріогенного Streptococcus mutans) властивостей обумовила використання К. також у складі жувальних гумок, розчинів для полоскання та зубної пасти. У концентрації 65% у складі рідких ЛП К. використовується як коригент смаку та носій, а в складі сиропів, завдяки стійкості у водній фазі та здатності формувати вищий за сахарозу осмотичний тиск, як стабілізатор. К. запобігає кристалізації компонентів сиропу на зворотному боці кришки контейнера горловини банки. Крім того, К. завдяки своїм бактерицидним та бактеріостатичним властивостям використовується як антимікробний консервант. У складі косметичних препаратів К. використовується як зволожувальна та порм’якшувальна речовина.
У харчовій промисловості К. використовується як замінник цукру в діабетичних продуктах та самостійно — як харчова добавка.
Промисловістю випускаються різноманітні гранульовані форми К. у поєднанні з іншими компонентами для використання в прямому пресуванні Xilitab 100 (містить 3,5% полідекстрози), Xilitab 200 (містить 2,0% карбоксиметилцелюлози) та чистий К. — Xilitab 300 — для використання при вологій грануляції. Також виробляється високоочищений, вільний від пірогенів К. для використання у складі внутрішньовенних інфузій як джерело енергії в посттравматичній терапії.
За своїми властивостями К. розглядається як нетоксична, неалергенна та неподразлива речовина. Має дуже низький глікемічний індекс, метаболізується незалежно від інсуліну та, на відміну від глюкози і сахарози, не обумовлює суттєвого підвищення рівня глюкози у крові. Рекомендована сумарна кількість К. для вживання протягом доби не повинна перевищувати 100 г (у середньому 0,5–1,0 г/кг маси тіла), при разовій дозі 20–30 г. Близько 25–50% спожитого К. абсорбується, а залишок 50–75% переробляється мікрофлорою кишечнику.
К. є хімічно та термічно стійкою речовиною, проте дуже гігроскопічний. При нагріванні до температури кипіння протягом кількох хвилин карамелізується. Кристалічний К. зберігає свої властивості протягом 3 років (при зберіганні при 25 ˚С та відносній вологості <65%). Гранульований та подрібнений К. може відсиріти, тому повинен бути використаний протягом перших 6 міс після виготовлення та зберігатись у щільно закритих контейнерах, у сухому та прохолодному місці.
Tanzer J.M. Xylitol chewing gum and dental caries // Int. Dent. J. — 1995. — № 45; Emodi A. Xylitol: its properties and food applications // Food Technol. — 1978. — № 1; Garr S.M., Rubinstein M.N. Direct compression characteristics of xylitol // Int. J. Pharm. — 1990. — № 1.