ЯЧМІНЬ (Hordeum L.) — рід дворічних трав’янистих рослин родини злакових (Poaceae). Відомо багато видів роду: Я. північний — H. boreale Scribn., Я. сибірський — H. sibiricum Roshev. Я. фіолетовий — H. violaceum Boiss. et Huet., Я. цибулястий — H. bulbosum L., Я. дворядний (двогранний) — H. distichon L., Я. посівний — H. sativum L., Я. чотиригранний — H. tetrastichium L., Я. гривастий — H. jubatum. L. Найпоширеніший вид — Я. звичайний — Hordeum vulgare L.
Я. звичайний — однорічна трав’яниста рослина родини злакових (Poaceae). Стебло — соломина, прямостояче, 30–135 см завв. з добре виявленими вузлами і порожнистими меживузлями, галузиться в нижній частині — вузлі кущіння. Листки чергові, складаються з лінійної пластинки і довгої трубчастої піхви, на межі яких є плівчастий язичок. Суцвіття — колос. Колос довгастий, чотиригранний або шестигранний, складається з одноквіткових колосків, що сидять по три на кожному виступі колосового стрижня; нижні квіткові луски з довгими остюками. Плід — плівчаста зернівка. Цвіте у червні–липні. Я. звичайний культивують по всій території України як фуражну і харчову рослину. Лікарською сировиною є плоди-зернівки, які заготовляють у період дозрівання. Зернівки ячменю містять крохмаль, білки (10–12%), вуглеводи (до 76%), жири (2,1–3,5%), клітковину (9,6%), цукри, ферменти, вітаміни групи В, D, Е, каротин, мінеральні солі (калій, магній, фосфор, кальцій, залізо). Препарати з Я. звичайного (відвар зернівок або настій ячмінного солоду) мають пом’якшувальні, протимікробні, репаративні, тонізуючі, обволікальні й протизапальні властивості і показані при запальних захворюваннях ШКТ, сильному кашлі. Настій ячмінного солоду, крім того, вживають як «кровоочисний» засіб при висипах на шкірі, псоріазі, екземі, фурункульозі тощо. Ячмінні каші й супи корисно вживати людям з надмірною масою тіла. Ванни з ячмінного солоду ефективні при великих запальних ураженнях шкіри. Щоб одержати ячмінний солод, зерно ячменю пророщують, сушать і розмелюють на борошно.
Я. — цінний харчовий продукт.
Верещагін Л.Н. Атлас сорных, лекарственных и медоносных растений. — К., 2002; Виноградова Т.А., Гажев Б.Н. Практическая фитотерапия — М.: СПб., 1998; Вульф Е.В., Малеева О.Ф. Мировые ресурсы полезных растений. Пищевые, кормовые, технические, лекарственные и др.: Справочник. Л., 1969; Растительные ресурсы России и сопредельных государств: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Butomaceae — Typhaceae. — СПб., 1994.