ФІНАНСИ (лат. financia — готівка, прибуток) — економічні відносини, які виникають у процесі розподілу і перерозподілу вартості національного багатства, сукупного суспільного продукту і національного доходу у зв’язку з формуванням централізованих і децентралізованих грошових фондів у суб’єктів господарювання та держави з метою виконання ними своїх функцій і завдань, забезпечення умов розширеного відтворювання й соціально-економічного розвитку. Централізовані Ф. — економічні грошові відносини, пов’язані з формуванням і використанням грошових фондів держави, які акумулюються в Державному бюджеті та позабюджетних фондах; децентралізовані Ф. — грошові відносини, які опосередковують кругообіг грошових фондів підприємства. До децентралізованих Ф. слід також віднести грошові розподільні та перерозподільні відносини в межах промислово-фінансових груп, холдингів і Ф. суб’єктів підприємницької діяльності без утворення юридичної особи та інвестиційну діяльність громадян. Ф. відбивають грошові відносини між: підприємствами в процесі створення товарно-матеріальних цінностей і реалізації товарів і послуг; підприємствами та вищими організаціями в процесі створення та розподілу централізованих грошових фондів; державою та підприємством при сплаті податків і неподаткових платежів у бюджет; державою та громадянами при внесенні ними податків і добровільних платежів; підприємствами, громадянами та позабюджетними фондами при внесенні платежів і одержанні ресурсів; окремими ланками бюджетної системи; органами майнового та особистого страхування при сплаті страхових внесків і відшкодуванні збитків у разі виникнення страхових випадків; різними грошовими фондами підприємств із різними формами власності; різними учасниками та напрямками діяльності промислово-фінансових груп (див. Промислово-фінансова група), холдингів та інших об’єднань юридичних осіб; різними напрямками і етапами діяльності підприємств без утворення юридичної особи; громадянами, які беруть участь в інвестиційній діяльності, і емітентами та ін. Своєрідність Ф. як економічної категорії полягає в тому, що вони завжди мають грошову форму. Їх основним призначенням є формування грошових доходів і накопичень та забезпечення не тільки потреби суб’єктів господарювання й держави в грошових коштах, але й контроль за витрачанням фінансових ресурсів. Другою особливістю Ф. як економічної категорії є розподільний характер фінансових відносин, тобто ці відносини не обслуговують обмін, а пов’язані зі створенням різних форм грошових доходів і накопичень. Третьою особливістю є те, що фінансові відносини завжди пов’язані з формуванням грошових фондів, які набувають форми фінансових ресурсів (див. Фінансові ресурси). Ф. ФП є ланкою фінансової системи держави. Вони відображають фінансовий бік господарської діяльності підприємств та економічні відносини, які виникають у процесі кругообігу основних і оборотних фондів виробництва та реалізації ЛП у грошовому вираженні, формування і використання грошових ресурсів. Фінансові відносини ФП залежно від економічного змісту можна класифікувати як відносини, що виникають: між підприємством і його засновниками (власниками) з приводу формування статутного фонду (напр. використання коштів Державного бюджету, емісія акцій, внесення пайових внесків та ін.), розподілу прибутку; між підприємством і державою при сплаті податків, зборів у бюджет та позабюджетні фонди, наданні податкових пільг, використанні штрафних санкцій, а в окремих випадках — з приводу фінансування програм, інвестиційних проектів за рахунок бюджетних коштів; між підприємствами та банками з приводу надання та повернення кредитів, а також сплати відсотків за користування ними, купівлі та продажу валюти і наданні інших банківських послуг; між підприємством і страховими компаніями та організаціями при страхуванні майна, комерційних і підприємницьких ризиків та ін.; між підприємствами та інвестиційними інститутами в ході проведення приватизації, розміщення інвестицій та ін.; між підприємством та його постачальниками й покупцями з приводу виконання господарських договорів і зобов’язань; між підприємством та його працівниками з приводу розподілу прибутку і використання доходів, випуску та розміщення акцій підприємства та сплати дивідендів, стягнення штрафів і компенсацій за нанесені матеріальні збитки, утримання податків з фізичних осіб; між підприємством у цілому та його підрозділами з приводу розподілу коштів для формування основних і оборотних фондів; між підприємством і вищими організаціями, яким воно підпорядковане, або всередині асоціації, холдингу, промислово-фінансової групи, членом яких є підприємство. Ці відносини виникають при формуванні, розподілі та використанні централізованих цільових грошових фондів і резервів, які спрямовуються на фінансування галузевих програм, проведення науково-дослідних робіт, надання фінансової допомоги на оборотній основі для реалізації інвестиційних проектів, поповнення оборотних коштів. Ф. ФП виконують такі функції: утворення доходів; розподільну, яка реалізується в процесі розподілу виручки від реалізації продукції й чистого прибутку; контрольну, яка полягає у нагляді за реальним грошовим обігом, тобто надходженням і витрачанням коштів.
Посилкіна О.В., Толочко В.М. Фінансова діяльність хіміко-фармацевтичних підприємств. — Х., 2001; Финансы / Под ред. А.М. Ковалевой. — М., 2000; Финансы / Под ред. В.М. Родионовой. — М., 1995; Финансы. Денежное обращение. Кредит / Под ред. Л.А. Дробозиной. — М., 2000.