ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА можна визначити як грошові кошти (див. Гроші), що знаходяться в розпорядженні підприємства без порушення умов їх використання й призначаються для здійснення поточних витрат, витрат на розширене відтворення, виконання фінансових зобов’язань, формування резервних фондів та ін. Структура джерел фінансування підприємств фармацевтичної галузі складається з власних і прирівняних до них джерел, позикових коштів, коштів зарубіжних інвесторів, а також із бюджетних асигнувань, які використовуються у разі зацікавленості центральних або місцевих органів влади в певних проектах. Ті грошові кошти, які є власністю підприємства або надані йому на безоплатній основі, належать до власних і прирівняних до них джерел фінансування. Всі грошові кошти і надходження, що використовуються підприємством на принципах платності, терміновості та повернення, є позиковими. Початкове формування Ф.р.п. відбувається в момент його заснування, коли створюється статутний (акціонерний, пайовий) капітал (див. Статутний капітал). Порядок і джерела формування статутного капіталу залежать від типу підприємства та форми власності. В Україні права підприємства щодо формування статутного капіталу закріплені в чинному законодавстві, зокрема, в таких законах: «Про власність», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства». Розмір статутного капіталу ФП великою мірою визначає його виробничо-фінансовий потенціал на перших етапах його існування. Але в міру розвитку головними джерелами Ф.р.п. стають прибуток (див. Прибуток) і амортизаційні накопичення (див. Амортизація). Класифікацію Ф.р.п. фармацевтичної галузі наведено на рисунку. В основу класифікації покладено поєднання трьох критеріїв — походження ресурсів, відносини власності та її види. Визначені не лише наявні, а й потенційні джерела фінансування, які необхідно активно впроваджувати для вдосконалення системи фінансового забезпечення підприємств фармацевтичної галузі в ринкових умовах. Оцінка доцільності використання джерел Ф.р.п. для ФП повинна розглядатися з урахуванням 2 критеріїв: співвідношення притаманного їм ризику і прибутковості та їх доступності. Як власні, так і позикові джерела фінансування мають свої переваги і недоліки (таблиця).
Слід зазначити, що хоча в ринкових умовах основним методом фінансового забезпечення ФП виступає самофінансування (його рівень вважається високим, якщо питома вага власних джерел сягає 60% та більше загального обсягу фінансування), це зовсім не зменшує ролі інших методів їх фінансування: кредитного, комбінованого, бюджетного.
Посилкіна О.В., Толочко В.М. Фінансова діяльність хіміко-фармацевтичних підприємств. — Х., 2001; Посилкіна О.В. Інноваційно-інвестиційний розвиток фармац. виробництва: проблеми фінансового забезпечення. — Х., 2002; Финансы / Под ред. А.М. Ковалевой. — М., 2000; Шим Джей К., Сигел Джей К., Сигел Джоэл Г. Финансовый менеджмент. — М., 1996; Bierman H., Smidt S. The Capital Budgeting Decision. Economic Analysis of Investment Publishing Company. — New York, 1993.