ФЛУМЕТАЗОНУ ПІВАЛАТ

ФЛУМЕТАЗОНУ ПІВАЛАТ (Flumetasoni pivalas), 6α,9-Діфлуор-11β,17-дигідрокси-16α-метил-3,20-діоксопрегна-1,4-дієн-21-іл 2,2-диметилпропіонат.

C27H36F2O6                                          Мол. м. 494,6

Flumetasoni pivalas.ai

АФІ синтетичного походження. Білий або практично білий кристалічний порошок, практично нерозчинний у воді, помірнорозчинний в ацетоні, малорозчинний в етанолі та метиленхлориді. УФ-спектр: λmax = 238 нм (0002111 = 438) у метанолі. ІЧ-спектр, см–1: 1664, 1623, 901, 1733, 1139, 1160 (в KBr). Питоме оптичне обертання 2% розчину субстанції в ацетоні від +69° до +77°. Має властивості поліморфізму. Зберігають у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; за кольоровою реакцією з сірчаною кислотою (рожеве забарвлення зникає при додаванні води); методом ТШХ у системі вода — метанол (1,2:8), змішаній з системою етер — метиленхлорид (15:77). Проявляють спиртовим розчином сірчаної кислоти (λmax = 365 нм); за наявності флуорид-іонів (попередньо одержаних шляхом спалювання препарату з MgO та вилучення з сухого залишку за допомогою розведеного розчину HCl) за допомогою розчину алізарину та цирконілнітрату (червоне забарвлення переходить в жовте). Кількісно визначають спектрофотометрично (для спиртових розчинів λmax = 239 нм).

Фармакологічна група. D07B B01; D07А В03 — гормональні препарати; кортикостероїд помірної активності в комбінації з антисептиками для застосування в дерматології.

Фармакологічні ефекти. Виражена місцева протизапальна, антиалергічна, протисвербіжна дія.

Застосування. Екземи, нейродерміти, запальні реакції шкіри ти слизових оболонок.

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Лекарственные средства / Под ред. М.Д. Машковского. — Вільнюс, 1993; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.


Інші статті автора