ФЛУРБІПРОФЕН

ФЛУРБІПРОФЕН (Flurbiprofenum), (2RS)-2-(2-фторбіфеніл-4-іл)пропанова кислота.

C₁₅H₁₃FO₂                                      Мол. м. 244,3

АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок, практично нерозчинний у воді, добрерозчинний в етанолі та метиленхлориді, розчинний у розчинах гідроксидів та карбонатів. Т_пл = 114–117 °С. УФ-спектр: λ_max= 247 нм, у водному розчині кислоти; ІЧ-спектр, см^–1: 1695, 1220, 707, 930, 773, 960 (в KBr). Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ. Кількісно визначають титруванням розчину препарату 0,1М розчином NaOH (з потенціометричною фіксацією точки еквівалентності).

Фармакологічна група. М01А Е09; M02A A19; S01B C04 — НПЗП.

Фармакологічні ефекти. Протизапальний, жарознижувальний, анальгезуючий.

Застосування. Ревматоїдний артрит, деформуючий остеоартроз, анкілозуючий спондиліт, гострий бурсит, тендовагініт, ушкодження м’яких тканин, альгодисменорея.

От субстанции к лекарству /Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.