ПОПЄЛЬСКІ Лєон (POPIELSKI Leon, 11.03.1866, с. Сосничани, Польща — 08.10.1920, Львів) — професор, керівник кафедри фармакології і фармакогнозії (1905–1920), декан медичного факультету (1909–1910) Львівського університету.
Закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету (1888), Петербурзьку військово-медичну академію (1894). Стажування у Відні, Будапешті, Мюнхені, Берліні, Страсбурзі, Лейпцигу (1899–1901, 1904).
Працював: науковий співпрацівник Петербурзького інституту експериментальної медицини (1894–1897); прозектор кафедри фізіології Петербурзької військово-медичної академії (1898–1900), за сумісництвом асистент кафедри фізіології Петербурзького жіночого інституту (1899–1900); керівник хіміко-бактеріологічної лабораторії Московського військового шпиталю (1901–1903); учасник ліквідації епідемії тифу і холери в Маньчжурії (1904–1905); керівник кафедри фармакології і фармакогнозії (1905–1920), декан медичного факультету (1909–1910) Львівського університету.
Доцент (1899), професор (1904).
Напрями наукових досліджень: фізіологія травлення, зокрема питання функціонування та іннервації травних залоз, секреції травних ферментів; першим у світовій науці довів, що регуляція роботи шлунка та підшлункової залози здійснюється не лише нейрорефлекторним, а й гуморальним способом; відкрив біологічно активну субстанцію, яку назвав вазодилатином, що уможливило відкриття секретонічної дії гістаміну, довів вплив останнього на виділення шлункового соку; відкрив явище стимуляції іонами водню секреторної активності підшлункової залози; проводив фармакодинамічні дослідження пептону і витяжок із тканин; вивчав вплив алкоголю на організм людини; опрацьовував питання гігієни.
Автор близько 90 наукових праць, серед них підручник із фармакології.
Засновник Львівської наукової школи фармакологів, біохіміків і цитохіміків — підготував 17 професорів.
Основні праці: О значении печени в организме на основании патологических и физиологических данных (дипл. праця). — Санкт-Петербург, 1895; Роль печени в превращениях крови // Врач. — 1897. — № 7; О секреторно-задерживающих нервах поджелудочной железы (дис. праця). — Санкт-Петербург, 1896; Uber die physiologische Wirkung und chemische Natur des Sekretins // Zntrbl. Physiol. — 1905. — № 22; O fiziologicznych i chemicznych wlasciwosciach wazodilatyny, czynnego ciala narzadow prawidlowego ustroju // Przegl. Lek. — 1909. — № 2; Nowe cialo w ustroju, podnoszace cisnienie krwi // Przegl. Lek. — 1909. — № 18; Die Wirkung der Organextrakte und die Theorie der Hormone // Munchen Med. Wchnschr. — 1912. — № 10; Histamina i wyciagi z narzadow // Ksieg. Pam. Wyd.z Lek. Mik. — 1920; Podstawy farmakologii doswiadczalnej (підручник). — Warszawa, 1927.
Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах і іменах. — Львів, 2004; Львівський державний медичний інститут. — Львів, 1994; Hahn W. Kronika Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwow. — 1912. — T. 2; Czubalski F. Gazeta Lekarska. — 1920. — № 44–52; Lam S. Ilustrowana encyklopedia Trzaski, Everta i Michalskiego. — Warszawa, 1927–1937. — T. 1–5; Zwozdziak W. Historia wydzialy lekarskiego Universytetu Lwowskiego // Arch. Hist. Med. — 1964. — T. 27. — № 3; Koskowski W. Kosmos. 1931. — Ser. A, T. 56; Polski slownik biograficzny. — Krakow, 1982. — T. 27; Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950. — Wien, 1983. — Bd. 8; Wojtkiewicz-Rok W. Dzieje wydzialu lekarskiego Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1894–1918. — Wroclaw, 1992 [фото]; Czajka M. et al. Leksykon historii Polski. — Warszawa, 1995; Nowa encyklopedia powszechna. — Warszawa, 1996. — T. 5; Osterreichische Nationalbibliotek: WBIS: P 54291, DA 3546101509; PAB: I 457, 176; II 292, 333–334; encyklopedia.pwn.pl/58956_1.html; encyklopedia.interia.pl/haslo?hid=96471; epub.oeaw.ac.at/oebl/oebl_P/Popielski_Leon_1866_1920.xml; www.medscape.com/medline/abstract/4867453; www.khm.cm-uj.krakow.pl/fizjologia.html