САМООСВІТА — 1. Форма неформальної освіти шляхом освоєння освітніх програм при мінімальній організації освітнього процесу або повній відсутності керівництва цим процесом з боку педагогічних працівників. 2. Елемент самоменеджменту персоналу, який становить комплекс заходів щодо підвищення освітнього, кваліфікаційного та професійного рівня працівника, що мають самостійний характер, фінансуються особисто працівником та здійснюються як на виробництві, так і за його межами, але у вільний від роботи час. Враховуючи динамізм розвитку фармацевтичної галузі, С. набуває виняткового значення, а її реалізація має мотивуватися та контролюватися. С. має відбуватися паралельно з організованими процесами підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників у рамках системи управління трудовим потенціалом ФП.
Лукашевич М.П. Теорія і практика самоменеджменту. — К, 1999; Москаленко В.Ф., Пономаренко В.М., Зіменковський А.Б. Базовий термінологічний глосарій системи вищої медичної освіти України. — Львів, 2005.