Директор — Вадим Петрович Шипулін, доктор медичних наук,
доцент Національної медичної академії післядипломної
освіти ім. П.Л. Шупика, заслужений лікар України
Адреса: вул. Богдана Хмельницького, 37,
Київ, 01030, Україна
Тел.: (044) 234-29-12 (директор)
(044) 235-20-46 (заступник директора)
(044) 234-15-74 (сектор екскурсійної роботи)
Факс: (044) 234-29-02
E-mail: museum@histomed.kiev.ua
Сайт: http://histomed.kiev.ua
Національний музей медицини України створено у місті Києві у 1973 р. Засновником музею і його першим директором був заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор О.А. Грандо (1919–2004), який створив власну школу організаторів охорони здоров’я та істориків медицини. Двадцять років він із групою ентузіастів шукав матеріали й експонати, долав опір чиновників і врешті добився свого. Коли у 1982 р. музей було відкрито, слава про нього швидко рознеслася по всьому світу. Олександру Грандо запропонували посаду члена-кореспондента Академії медичних наук СРСР і квартиру в Москві за умови, щоб створив щось подібне там. Під це навіть відводили Шереметьєвський палац. Але О.А. Грандо був непохитним патріотом свого міста й залишився в Києві. На посаді заступника директора і головного хранителя фондів музею працював протягом останніх років свого життя відомий патоморфолог, історик медицини і Києва, вчений-енциклопедист і громадський діяч професор Ю.М. Квітницький-Рижов (1921–1993). Нині музей очолює заслужений лікар України, доктор медичних наук, доцент В.П. Шипулін, заступник директора — В.С. Кивлюк.
Музей розташований у будинку колишнього анатомічного театру Університету Св. Володимира, який було збудовано за проектом відомого архітектора О. Беретті у 1853 р. Цю будівлю, що нині має статус пам’ятки архітектури XIX ст., Михайло Булгаков описав у романі «Біла гвардія»: саме тут був розташований міський морг, де Миколка Турбін шукав тіло полковника Най-Турса. До Жовтневої революції тут вчилися студенти медичного факультету Університету Св. Володимира, складали іспити. Вчився тут і Булгаков. З першого разу він не зміг скласти іспит з гістології і був змушений піти в академічну відпустку.
В експозиціях музею представлено розвиток медицини в Україні від стародавніх часів до наших днів. В основу організації музею покладена новітня концепція музеєзнавства, яка дозволила використати науково-методичні й документальні матеріали та експонати у комплексі з архітектурними, художньо-технічними і аудіовізуальними засобами. Крім стендової експозиції, в музеї створені оригінальні інтер’єри з портретними фігурами відомих вчених і лікарів, діорами, присвячені найбільш визначним подіям в українській медицині. Фігури людей разом із текстовим, звуковим і музичним супроводом створюють ефект глибокого занурення у тему. Експозиції розташовані так, що змушують відвідувачів то підніматися вгору, то сходити вниз. Зі зміною простору змінюються й епохи. Медицина скіфів, раннє середньовіччя, земські лікарі, колективізація і Голодомор, Велика Вітчизняна війна, Чорнобиль, сучасна медицина, досягнення наших видатних співвітчизників: М.М. Амосова, О.О. Шалімова, М.Д. Стражеска.
У музеї зібрано понад 19 тис. експонатів: історичні реліквії, старовинний медичний інструментарій, лікарські рослини, які використовувалися в народній медицині, літописні джерела, книги, рукописи відомих лікарів, перші медичні підручники в Росії, написані українськими вченими, видатні наукові роботи й відкриття у різних галузях медицини. Багато з них подаровані музею нащадками знаменитих українських лікарів і вчених. В експозиції музею широко представлені і твори українського образотворчого мистецтва, пов’язані з медичною тематикою.
Перша зала розповідає про становлення і розвиток медицини на території України з найдавніших часів. Серед експонатів привертають увагу стародавній медичний інструментарій, лікарські рослини, які вживались у народній медицині, фрагменти з літописних джерел, що розповідають про хвороби та боротьбу з ними.
Особливий інтерес становить натурний інтер’єр стародавньої лазні часів Київської Русі (Х–ХІ ст.), яка використовувалася не лише для гігієнічних цілей, але й для лікування. Відображена також історія медичної науки у XVIIІ і на початку XIX ст. Серед експонатів привертають увагу перші медичні підручники у Росії, написані українськими вченими, макет Києво-Могилянської академії, діорама, присвячена медичній допомозі у Козацькому війську, натурні інтер’єри: аптеки кінця XVIII ст., земського (сільського) лікаря у хаті українського селянина тощо. У другій залі висвітлено розвиток медичної освіти та науки в Україні у XIX та на початку XX ст. Набори медичних інструментів того часу, визначні наукові праці та відкриття у різних галузях медицини, зокрема перше у світі прижиттєве встановлення діагнозу інфаркту міокарда київськими терапевтами В.П. Образцовим та М.Д. Стражеском (1909 р.), відкриття анатомом В.О. Бецем велетенських клітин у головному мозку, визначення Г.М. Мінхом та Й.Й. Мочутківським задовго до європейських вчених ролі паразитів у перенесенні висипного і зворотного тифу, вперше запропонована глибока пальпація органів черевної порожнини за методом одного з фундаторів київської терапевтичної школи В.П. Образцова та багато інших наукових досягнень. Тут також експонуються оригінальні інтер’єри першої операційної на медичному факультеті Київського університету з повним обладнанням того часу і натурними фігурами М.І. Пирогова і В.О. Караваєва, кабінет видатного епідеміолога професора Д.К. Заболотного тощо. В експозиції відтворено також розвиток різних галузей медичної науки в Україні у XIX ст., зокрема у хірургії, офтальмології, гінекології, патології, бактеріології. Експозиція третьої зали присвячена охороні здоров’я і розвитку медичної науки у XX ст. Зокрема, широко показана боротьба з епідеміями в Україні у 1920-ті роки, організація різних медичних закладів та науково-дослідних інститутів, найбільш вагомі внески у вітчизняну науку відомих вчених України. Не обійдена увагою і така трагічна тема, як Голодомор в Україні у 1932–1933 рр., сталінські репресії лікарів і вчених та участь медиків у Другій світовій війні. Цьому розділові нашої історії присвячено унікальний діорамний комплекс, що має три рівні та два види освітлення (із нічним включно).
Відображено і медичні наслідки Чорнобильської трагедії. Експозиція цієї зали закінчується діяльністю Національної академії медичних наук України і розвитком сучасної медицини в Україні.
Водночас з експозиційною і науково-методичною роботою музей займається видавничою діяльністю. В музеї видано великий альбом, у якому зібрані твори образотворчого мистецтва українських митців, присвячені медицині. Також видано книги «Визначні імена в історії української медицини», «Подорож у минуле медицини» та ін. Музеєм започатковано вихід першого в Україні історико-медичного журналу під назвою «Агапіт» трьома мовами: українською, російською, англійською. У ньому публікуються статті не лише українських авторів, а й істориків медицини зарубіжних країн.
Національний музей медицини України — один із найбільших медичних музеїв не тільки в Україні, але й у Європі. Він одним із перших увійшов до складу Європейської асоціації музеїв історії медичних наук (штаб-квартира асоціації знаходиться в Парижі). Його відвідували державні діячі та дипломати, люди мистецтва й науки. У 1983 р. робота зі створення цього музею була удостоєна Державної премії України у галузі науки і техніки. Указом Президента України від 15 лютого 1999 р. № 176/99 Музею медицини України надано статус національного.
Національний музей медицини України пропонує такі послуги
Основні
- проведення екскурсій для груп від 15 осіб за попереднім замовленням однією з трьох мов на вибір (українською, англійською, російською)
- проведення індивідуальних екскурсій для груп до 5 осіб за попереднім замовленням, або без такого однією з трьох мов на вибір (українською, англійською, російською)
Додаткові
- проведення корпоративних заходів (екскурсій) у стилі XIX ст.
- проведення спільних тематичних наукових конференцій, лекцій, семінарів, слухань тощо
- проведення благодійних заходів медичного спрямування
- надання історичних довідок (усних або письмових) у галузі медицини
- написання, коректура, переклад англійською мовою наукових статей
- надання для кіно-, фото-. відеозйомки експонатів музею (діорам)
- здійснення кіно-, фото-, відеозйомки у приміщеннях музею
- наукова робота на замовлення з архівами та музеями України
- реставраційні послуги предметів образотворчого мистецтва
Час проведення екскурсій:
- з вівторка по суботу о 12:00 та о 14:00, а також в інший час за попереднім записом
Пилип Снєгірьов