СЕКРЕЦІЯ (лат. secretio — відділення) — процес утворення йта виділення залозистими утвореннями специфічних продуктів — секретів, потрібних для життєдіяльності організму або для підтримання виду. Розрізняють зовнішню і внутрішню С. При зовнішній С. секрет (напр. молоко, сперма, жовч, слина, шлунковий сік) виділяються (найчастіше по особливих вивідних протоках) у порожнину чи ходи травного тракту і сечостатевої системи, на поверхню шкіри. До зовнішньої секреції належать також утворення спинномозкової рідини, виділення серозної рідини та синовіальної рідини суглобової сумки. Внаслідок внутрішньої секреції продукти ендокринних залоз — гормони — надходять безпосередньо в кров або лімфу. Секреторна клітина виділяє різні продукти: білки, мукопротеїди, ліпіди, воду та електроліти. Одна секреторна клітина може синтезувати і виділяти один чи кілька секреторних продуктів однакової чи різної хімічної природи.
Біологічний словник / За ред. І.Г. Підоплічка, К.М. Ситника, Р.В. Чаговця. — К., 1974; Словарь физиологических терминов / Под ред. О.Г. Газенко. — М., 1987; Фізіологія з основами анатомії людини / За ред. Л.М. Малоштан. — Х., 2003.