ШИФОВІ ОСНОВИ (азометинові сполуки, азометини) — похідні альдегідів або кетонів загальної формули RR′C=N–Rʺ, де: R і R′=H, Alk, Ar, Rʺ=Alk, Ar. Сполуки з Rʺ=Ar мають назву аніли.
Ш.о. — олієподібні або кристалічні продукти, нерозчинні у воді, розчинні у спирті, ефірі, бензені та інших органічних розчинниках; найпростіші Ш.о. — безбарвні, більш складні мають жовте або оранжеве забарвлення і належать до класу азометинових барвників. Ш.о. виявляють слабкі основні властивості, стійкі в лужному середовищі; у безводному середовищі з кислотами утворюють солі. Підлягають гідролізу розведеними кислотами з утворенням амінів та альдегідів або кетонів. Гідруванням Ш.о. одержують вторинні аміни. Аліфатичні Ш.о. частіше нестійкі сполуки і утворюються як інтермедіати в деяких реакціях, які каталізуються кислотами (рН~3–5). Ш.о., які утворюються внаслідок реакції амінів з ароматичними альдегідами, відрізняються стійкістю й відіграють важливу роль у біохімічних процесах обміну речовин: беруть участь у циклі Кребса і реакціях переамінування в організмі та як проміжні продукти в деяких ферментативних реакціях, де як субстрат виступають α-амінокислоти. Основним способом одержання Ш.о. є взаємодія карбонільних сполук з первинними амінами:
RR′C = O + NH2Rʺ → RR′C = NRʺ + H2O.
Реакція утворення Ш.о. використовується для ідентифікації альдегідів і кетонів. У фармацевтичному аналізі реакція утворення Ш.о. є однією із загальних (групових) реакцій на ЛП, що містять ароматичну аміногрупу. При взаємодії в кислому середовищі з аліфатичними або ароматичними альдегідами (п-диметиламінобензальдегідом, альдегідами лігніну, ваніліном та ін.) утворюються продукти жовтого або оранжевого кольору (І):
Ш.о. використовують в органічному синтезі для добування вторинних амінів; продукти олігомеризації або конденсації Ш.о. використовують для отримання гетероциклічних сполук — похідних піридину і хіноліну, для захисту альдегідної групи та при циклізації альдегідів терпенового ряду. Азометинові барвники використовують у кольоровій фотографії, у виробництві лакофарбних матеріалів, фарбуванні пластмас і поліолефінових волокон, а також у поліграфії.
Венкатараман К. Химия синтетических красителей / Пер. с англ. — Л., 1957. — Т. 2.; — Л., 1997. — Т. 5; Ленинджер А. Биохимия. Молекулярные основы структуры и функции клетки. — М., 1974; Черних В.П. Зіменковський Б.С., Гриценко І.С. Органічна хімія / За заг. ред. В.П. Черних. — Х., 2008; Тюкавкина Н.А., Бауков Ю.И. Биоорганическая химия. — М., 1991.