СИНЕРГІЯ (грец. synergos — той, що діє разом) — стратегічні переваги, що виникають при з’єднанні двох або більшої кількості підприємств, унаслідок чого підвищується ефективність, що виявляється у зростанні продуктивності та/чи зниженні витрат виробництва; ефект спільних дій вище простої суми індивідуальних зусиль. Термін «С.» був утворений від терміну «синергізм», що в біології означає взаємодію різних органів. Термін «С.» вперше був застосований І. Ансоффом для обґрунтування групових структур в організації підприємства. Переваги синергізму визначаються як 2+2=5 (або 2+2>4), інакше кажучи, сумарна віддача всіх капіталовкладень підприємства є вищою, ніж сума показників віддачі за всіма його господарськими підрозділами без урахування переваг використання загальних ресурсів і їх взаємодоповнюваності. У зв’язку з цим метою розвитку вітчизняних ФП має бути управління ефективністю використання власних ресурсів для підвищення рівня їх конкурентоспроможності на основі вже здобутих конкурентних переваг та тих, що будуть досягнуті у процесі спільної ринкової діяльності. Довгостроковою проблемою фармацевтичної галузі є недостатня дослідницька база для розроблення необхідної кількості ЛП, здатних забезпечити потрібні темпи зростання фірм за рахунок заміни ЛП, термін патентного захисту яких закінчується. Саме ця обставина спонукає менеджмент фармацевтичних фірм до необхідності укладання договорів про партнерство з біотехнологічними фірмами. Кількість злиттів й поглинань мотивована також можливістю забезпечення збутового синергізму за рахунок об’єднання персоналу і придбання маркетингового досвіду колишнього конкурента. Додатковим стимулом подібних злиттів є можливість забезпечення більшого контролю над каналами розподілу і, відповідно, — кращого доступу до цільових ринків.
Белошапка В.А., Загорий Г.В., Ксенко В.А. Стратегическое управление и маркетинг в практике фармацевтических фирм. — К., 2001; Посилкіна О.В. Інноваційно-інвестиційний розвиток фармацевтичного виробництва: проблеми фінансового забезпечення. — Х., 2002; Ansoff, Igor H., McDonnell E. Implanting Strategic Management. — N.J., 1990; Thompson A.A.Jr., Strickland A.J. Crafting and Implementing Strategy. — USA, 1995.