СИСТЕМА (англ. system; давн. грец. σύστημα — сполучення, лат. systëma — комплекс або організоване ціле) — 1) набір або низка взаємопов’язаних чи взаємозалежних частин чи сутностей (об’єктів, органів або організмів), що мають спільні функції, результатів яких не можна досягти дією лише одного з них; 2) сукупність взаємозалежних елементів або компонентів, які утворюють єдність; 3) школа чи метод практики, що ґрунтується на специфічному наборі принципів, таких, як школа еклектизму або галенова; 4) у медицині — низка взаємопов’язаних або взаємозалежних органів, що разом виконують певну функцію.
У фармації (англ. Pharmacy, від грец. pharmacom → лат. pharma — ліки) кожний ЛП слід розглядати як фармацевтичну С., що складається із взаємопов’язаних компонентів (АФІ та допоміжних речовин), сукупність якісних і кількісних характеристик яких забезпечують фармакотерапевтичну ефективність і безпеку С. Таке визнання ЛП як фармацевтичної С. підтверджують низка термінів та їх визначення, що давно використовуються в освітніх і наукових джерелах літератури, напр. «дисперсна С.» та пов’язані з нею похідні. У поняття «С.» в різних наукових напрямах вкладається різний зміст, тобто можна говорити про С. як про різні її форми залежно від завдання, яке ставить перед собою дослідник, але завжди термін «С.» використовується, коли складний об’єкт характеризується як єдине ціле і визначається як сукупність елементів (об’єктів), об’єднаних певною формою регулярної взаємодії чи взаємозалежності для виконання заданої функції. Так, напр. в астрономії весь Всесвіт за своєю будовою складається із безлічі С., кожна з яких міститься в більш масштабній С.; у математиці С. можна умовно порівняти з визначенням множини, а в кібернетиці — сукупність моделей адекватно розв’язуваної задачі.
Дисперсна С. (англ. disperse system) — C., що складається з двох або більше фаз із дуже розвиненою поверхнею розділу між ними, яка є фізично неоднорідною і складається з дисперсної фази та дисперсійного середовища, що у свою чергу може бути гомогенною, гетерогенною, колоїдною. Гомогенна дисперсна С. (англ. homogeneous system) — С. чи структура, утворена з частин, що не можуть бути механічно роз’єднані, напр. розчин хлориду натрію. Гетерогенна С. (англ. heterogeneous system) — С. або структура, що складається з механічно роздільних частинок, напр. емульсія, суспензія. Колоїдною С. (англ. colloid system, від грец. Kollōdēs — в’язкий, клейкий) — називають С. з великим ступенем подрібнення та розвиненою поверхнею поділу фаз, в якій дисперсною фазою є колоїдні частинки (від 1 до 1000 нм у діаметрі), або фізично однорідну С., що складається з макромолекул (тобто з дуже маленьких нерозчинних частинок, які рівномірно розсіяні або завислі, перебувають у добре подрібненому стані серед постійного дисперсійного середовища і нелегко випадають в осад. Дисперсійним середовищем може виступати тверда або рідка фаза чи газ). Отже, колоїдна С. є проміжною між молекулярно-дисперсними або справжніми розчинами і грубо дисперсними або гетерогенними С.
Буферна С. (англ. buffer system) — хімічна С., яка підтримує певну концентрацію іонів водню Н+, тобто певну кислотність середовища. З медичної точки зору це С., що забезпечує підтримання кислотно-основної рівноваги, сталості рН рідини організму. Кислотність буферних розчинів майже не змінюється при їх розведенні чи при додаванні до них певної кількості кислоти або лугу, напр. суміш слабкої кислоти і солі слабкої основи, яка реагує на найменші зміни іонів у розчині, запобігає помітній зміні концентрації іонів водню (рН).
У медицині використовується також термін біологічна С. (англ. biological system) — це С., що складається з живого матеріалу і може змінюватися від сукупності окремих молекул до сукупностей окремих організмів. Травна С. — С. травлення (англ. digestive, alimentary system) — С. органів, що забезпечує поглинання і перетравлювання їжі чи поживних елементів. До неї належать ротова порожнина із зубами, язиком і слинними залозами, глотка, стравохід, шлунок, тонка кишка, включаючи її підвідділи (дванадцятипала кишка, порожня кишка, клубова кишка), товста кишка, включаючи підвідділи (сліпа кишка з червоподібним відростком, ободова кишка зі своїми підвідділами), пряма кишка з широкою частиною — ампулою прямої кишки і дистальною, нижньою частиною — задньопрохідним каналом із анальним отвором. Серцево-судинна С. (англ. cardiovascular system) — С. організму людини і тварини, яка забезпечує циркуляцію крові по організму, основною функцією якої є постачання органів і тканин киснем, поживними речовинами, а також виведення з них продуктів життєдіяльності. До складу серцево-судинної С. входить серце і кровоносні судини. Рух рідини по серцево-судинній С. доповнює лімфатична С. (англ. lymphoid system). Нервова С. (англ. nervous system) — С. органів, яка разом з ендокринною С. корелює реакції організму і пристосування до зовнішніх і внутрішніх умов, охоплює ЦНС і периферичну нервові С. До складу ЦНС (англ. central nervous system) належить головний і спинний мозок, а периферична нервова С. (англ. peripheral nervous system) — утворена нервами та вузлами поза головним і спинним мозком. Імунна С. (англ. immune system) — комплексна система клітинних і молекулярних компонентів (органів, тканин, клітин), що мають первинну функцію розрізнення власного від чужорідного і захисту організму від чужорідних організмів або речовин. Усі ці та інші С. (дихальна, ендокринна, жирова, м’язова, ретикулоендотеліальна, статева та ін.) регулюють нормальне функціонування організму людини або тварини.
Отже, організм людини є однією з найскладніших біологічних С., яка має різні рівні структурної та функціональної організації: клітинний, тканинний, органний та системний. У всіх прикладах поняття «С.» пов’язано з цілісністю, елементом, підсистемою, зв’язком, відносинами, структурою, ієрархією та ін. З наведеного можна виявити загальні моменти, притаманні поняттю «С.», і при подальших дослідженнях розглядати її як цілеспрямований комплекс взаємопов’язаних елементів будь-якої природи і відносин між ними.
Глосарій термінів з хімії / Й. Опейда, О. Швайка. — Донецьк, 2008; Допоміжні речовини в технології ліків: вплив на технологічні, споживчі, економічні характеристики і терапевтичну ефективність: Навч. посіб. / І.М. Перцев, Д.І. Дмитрієвський, В.Д. Рибачук та ін. — Х., 2010; Практикум з аптечної технології ліків / І.М. Перцев, Л.Д. Шевченко, Р.К. Чаговець. — Х., 1995; Сурмін Ю.П. Теорія систем і системний аналіз: Навч. посіб. — К., 2003; Українсько-англійський ілюстрований медичний словник Дорланда (пер. 30-го амер. вид.): У 2 т. — Львів, 2007.