СИРОТА Петро Савелійович (11.07.1950, с. Соснівка Олександрійського р-ну Кіровоградської обл.) — кандидат фармацевтичних наук (1992), професор (2006), професор кафедри військової фармації Української військово-медичної академії. Засновник військової фармації в Україні, автор діючої системи територіального принципу забезпечення медичним майном Збройних сил України, один із фундаторів єдиної в Україні кафедри військової фармації і системи підготовки провізорів для Збройних сил України, генерал-майор медичної служби (1998), заслужений працівник охорони здоров’я України (1995), учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (1987), учасник бойових дій (1998), кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (2001).
Закінчив Запорізький медичний інститут (1974).
Працював: заступник керівника аптеки Смілянської районної лікарні Черкаської області (1974); начальник аптеки медичного пункту полку (1974–1976); старший офіцер обліково-операційного відділення медичного складу Північної групи військ (1976–1980); начальник медичного постачання з’єднання (1980–1982), начальник аптеки гарнізонного госпіталю (1982–1988), начальник аптеки окружного госпіталю — головний провізор військового округу (1988–1991), заступник начальника окружного госпіталю з медичного постачання (1991–1992), начальник відділу медичного постачання Центрального військово-медичного управління (1992–1994), начальник Управління медичного постачання та матеріально-технічного забезпечення — заступник начальника Головного військово-медичного управління, Головний провізор Міністерства оборони (МО) України (1994–2004), начальник управління медичного постачання — заступник директора Департаменту охорони здоров’я Збройних сил України, головний провізор Збройних сил України (2004) Київського військового округу; доцент, професор кафедри військової фармації (за сумісництвом) УВМА (1994–2004); директор Департаменту охорони здоров’я МО України (2009–2010); професор кафедри військової фармації УВМА (з 2004).
Напрями наукових досліджень: розроблення НТД та номенклатури на ЛП і зразки медичної техніки для Збройних сил України, удосконалення системи забезпечення медичною технікою і майном, проведення фармакоекономічних досліджень та створення формулярної системи ЛП для медичної служби Збройних сил України, нормування медичної техніки і майна для військових частин і лікувальних установ за нових економічних умов, застосування сучасних логістичних технологій у військовій фармації.
Наукові здобутки: автор і співавтор понад 150 наукових, навчально-методичних праць та директивних документів для медичної служби Збройних сил України, 7 підручників, 18 директивних документів МО України.
Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ ступеня, «1020 років Хрещення Київської Русі», «Преподобного Іллі Муромця», «Преподобного Нестора Літописця», «Гетьман Байда-Вишневецький» ІІІ ступеня; тематичним знаком «Наша Слава»; 9 медалями та 3 відзнаками.
Основні праці: Система військово-медичного постачання Збройних сил України: сучасний стан та перспективи // Військова медицина України. — 2001 (співавт.); Організація забезпечення медичним майном військових частин і медичних установ в умовах надзвичайного стану: Навч. посіб. (з грифом МОН України). — Х., 2002 (співавт.); Керівництво з експлуатації медичної та санітарної техніки у Збройних силах України. — К., 2003 (співавт.); Екстремальна і військова фармація: Навч. посіб. (з грифом МОН України). — Тернопіль, 2003 (співавт.); Проведення фармакоекономічних досліджень в медичній службі Збройних сил України: метод. рекомендації (з грифом МО України). — К., 2004 (співавт.); Облік медичного майна на медичних складах та депо Міністерства оборони України: метод. вказівки (з грифом МО України). — Ірпінь, 2005 (співавт.); Керівництво по роботі баз зберігання медичного майна, центрів формування медичного майна непорушного запасу та медичних складів Міністерства оборони України: метод. вказівки. — Чернівці, 2007 (співавт.); Положення про роботу військових аптек: метод. вказівки. — Чернівці, 2007 (співавт.); Мікробіологічні дослідження отрути бджолиної. // Військова медицина України. — 2012. — Т. 12, № 4 (співавт.).