Адреса: вул. Червоножовтнева, 41, Харків, 61052, Україна
Тел.: (057) 734-91-63 (приймальня), (057) 734-91-12 (довідкове бюро)
Факс: (057) 712-02-49
Спочатку Харківська станція швидкої медичної допомоги власного приміщення не мала. Для диспетчерської служби та персоналу станції виділили кімнати у флігелі і приміщення під стайню на території Олександрівської лікарні (нині — обласний перинатальний центр). У червні 1912 р. відбулася урочиста закладка власної будівлі станції за адресою: вул. Конторська, 41 (нині Червоножовтнева, 41), де 27 квітня 1914 р. і була розміщена Станція швидкої допомоги. Після завершення будівництва, за рішенням правління Товариства швидкої допомоги, в квартиру на другому поверсі будівлі станції переїхав на постійне місце проживання старший лікар Станції швидкої медичної допомоги Микола Олександрович Молохов разом з родиною. Тут пройшла більша частина життя цього чудового лікаря, звідси в 1956 р. він відправився у свій останній шлях, а траурний ескорт з автомобілів Швидкої медичної допомоги, що супроводжував його, розтягнувся на всю вулицю перед будівлею станції. М.О. Молохов закінчив медичний факультет Московського університету в 1898 р., потім працював лікарем-хірургом Горлівської лікарні в Донбасі (1900–1904), був учасником війни з Японією під час Маньчжурського театру військових дій (1904–1905), працював хірургом у лікарні Трінклера, Харків (1905–1909). У січні 1910 р. Правління Товариства швидкої медичної допомоги обрало М.О. Молохова старшим лікарем ще не існуючої станції та доручило йому організувати її роботу. І лише за кілька місяців він зміг організувати діяльність медичної служби: оснастив станцію необхідним інвентарем, придбав коней і карету, забезпечив підготовку медперсоналу. 14 травня 1914 р. Товариством швидкої допомоги відкрита аптека, що забезпечувала станцію медикаментами (для незаможних ліки відпускалися тут зі знижкою до 50%). М.О. Молохов мріяв про власний стаціонар при станції (на переконання старшого лікаря, було важливо, щоб лікар швидкої допомоги міг спостерігати за лікуванням хворих і цим підвищувати свою кваліфікацію). Коли розпочалася Перша світова війна, організував при станції лазарет для хворих і поранених. М.О. Молохов створив в залі центральної диспетчерської чудовий музей, що складався з десяти скляних шаф з анатомічними препаратами, зброєю (ножі, кулі), отрутами, що застосовували самогубці. Кожен препарат був описаний. Після смерті Молохова все зникло в перший же рік. У квітні 1919 р., згідно з Декретом Раднаркому, підписаним В.І. Леніним, станцію було націоналізовано, втім посаду старшого лікаря було збережено за М.О. Молоховим. Під час Великої Вітчизняної війни в Харкові при Станції швидкої медичної допомоги було обладнано амбулаторію для надання допомоги населенню міста. Лікарі на виклики ходили пішки, оскільки транспортні засоби були конфісковані окупаційною владою. Поруч із лікарями йшли санітари і везли хворого на тачці або велоношах. Співробітники станції не залишали своїх робочих місць і працювали безоплатно по 20 год на добу. У 1945 р. при Станції швидкої медичної допомоги була відкрита автомайстерня. Медицина розвивалася, створювалися спеціалізовані бригади: фельдшерська, педіатрична, протишокова та кардіологічна, неврологічна, психіатрична, акушерська. У 1977 р. одна з найстаріших станцій швидкої допомоги України та колишнього СРСР, зі своїми традиціями, досвідом організації роботи та історично сформованою структурою, увійшла спільно з введеним в дію 1000-ліжковим стаціонаром до складу Харківської лікарні швидкої медичної допомоги. Сьогодні Харківська лікарня швидкої допомоги є мобільною високоорганізованою службою з надання ургентної допомоги, що об’єднує дошпитальний та лікарняний етапи, керується єдиними цілями і завданнями, спрямованими на вдосконалення медичної допомоги населенню. У 2000 р. у приміщенні Харківського управління швидкої та невідкладної медичної допомоги, де знаходиться диспетчерська служба, за ініціативою працівників служби було відтворено Музей швидкої допомоги. А 23 квітня 2004 р., у переддень річниці створення в Харкові служби швидкої допомоги, на фасаді будівлі було відкрито меморіальну дошку на честь Миколи Молохова — людини, завдяки зусиллям якої сторіччя тому з’явилася ця служба.