СМОВДЬ — Peucedanum L. (грец. Peukedanos — гострий) — рід багаторічних трав’янистих рослин родини селерових (зонтичних) — Apiaceae (Umbelliferae); рос. назва — горичник. Відомо близько 10 видів роду. На території України зустрічаються: С. російська (P. ruthenicum L.), С. гірська (P. oreoselinum), С. кримська (P. tauricum), С. лікарська (P. officinale). С. гірська росте на Поліссі та в Лісостепу, у хвойних і мішаних лісах, на пісках; С. кримська поширена в гірському та Південному Криму на сухих кам’янистих схилах; С. російська та С. лікарська — на півдні Лісостепу і в Степу на схилах ярів і річкових долин, на солонцях, на лісових галявинах. С. Морисона (P. morisonii Bess.) росте на степових луках і по схилах Західного Сибіру, Алтайського краю і в Казахстані. С. має добре розвинену кореневу систему, стебло щільне, циліндричне, борозенчасте, трохи розгалужене, до 120 см завв., малолисте, у верхній частині розгалужене. Прикореневі й нижні листки тричіперисторозсічені; середні листки дрібніші, менш складні; верхні — без пластинки, у вигляді піхов. Квітки дрібні, двостатеві, у складних 10–30-променевих зонтиках, з малолистою спадною обгорткою або без неї; зубці чашечки короткі, часто непомітні; пелюстки світло-жовті, широкояйцеподібні, на верхівці виїмчасті. Плід — видовжено-оберненояйцеподібна двосім’янка, до 8 мм завд. Цвіте в червні–липні. Усі частини рослини мають виражений ароматний запах. Рослина офіцинальна. Як лікарську сировину використовують корені С. російської, С. Морисона (Radices Peucedani). У нар. медицині для лікарських потреб використовують також траву і плоди. Корені заготовляють восени або рано навесні. У коренях знайдено кумарини (до 10%): фурокумарин пеуцеданін (1,5%), оксипеуцеданін, умбеліферон; дитерпеноїди, флавоноїди, фітостерини, ациклічні поліацетиленові сполуки, вищі жирні кислоти, гліцини, крохмаль, пектинові речовини. Трава С. містить флавоноїди (кемпферол, кверцетин, лютеолін, апігенін), фурокумарини (пеуцеданін, атамантин, ороселон), валеріанову кислоту, ефірну олію, у складі якої є лімонен, сабінен. У плодах знайдено ефірну (до 3,2%) і жирну олії (до 26,6%), хромони, тритерпенові сапоніни, фенольні кислоти, аскорбінову кислоту.
Пеуцеданін
З коренів С. лікарської виробляли препарат Пеуцеданін (таблетки та 5% мазь). Препарат посилював протипухлинну дію тіофосфатиду, сам по собі пеуцеданін протипухлинні властивості не виявляв і використовувався у комплексному лікуванні злоякісних пухлин молочної залози та інших новоутворень. Препарат знято з виробництва. Із коренів С. отримують препарат Орангелін, який виявляє спазмолітичну дію при спастичному коліті, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, при захворюваннях жовчного міхура та при коронарній недостатності. У нар. медицині застосовують настойку або відвар коренів С., які виявляють знеболювальну, потогінну, відхаркувальну дію. С. виявляє також сечогінну, жовчогінну активність, використовується при гіпоацидних гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, порушеннях обміну речовин.
Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Caprifoliaceae-Plantaginaceae. — Л., 1990; Современная фитотерапия / Под. ред. В. Петкова. — София, 1988; Флора СССР: В 30 т. / Под ред. В.Л. Комарова. — М.–Л., 1951. — Т. 17; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева, К.Ф. Блиновой. — СПб., 2002.