МЕНЕДЖМЕНТ ОПЕРАЦІЙНИЙ — це управління діяльністю, пов’язаною зі створенням товарів чи послуг, перетворенням (трансформацією) матеріалів, інформації, покупців. Основною метою М.о. є забезпечення ефективного та раціонального виконання операційної діяльності. Операційна діяльність — це дії, внаслідок яких виробляються товари і послуги, що поставляються організацією в зовнішнє середовище. М.о. охоплює всю сукупність управлінських рішень, які забезпечують досягнення підприємством поставлених цілей та його функціонування. М.о. вирішує такі завдання в основних сферах діяльності організації: постачання — визначає в кожний період додаткову потребу в трудових, матеріальних ресурсах та обладнанні; виробництво продуктів (послуг) — розраховує виробничу програму на поточний період; реалізацію продуктів (послуг) — визначає структуру реалізації за ринками та виробами, а також цінову політику на досліджуваний період; фінансову діяльність — установлює потребу в кредитуванні; інвестиційну політику — ухвалює рішення про інвестиції в науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, у розвиток технології й організації виробництва, рекламу й організацію торгівлі.
Основою М.о. є операційна система, яка є повною системою виробничої діяльності будь-якої організації (об’єкта) і сукупністю трьох взаємозалежних підсистем: підсистема планування й контролю (забезпечує, інформує про стан загальної системи та незавершеного виробництва); переробна підсистема (перетворює вхідну величину на вихідний результат); підсистема забезпечення (виконує необхідні функції забезпечення переробної підсистеми). М.о. в організації виконує такі функції: планування — при реалізації цієї функції проводиться аналіз стану організації, формулюються майбутні цілі й завдання, розробляється стратегія дій. У М.о. за допомогою функції планування визначають, яку кількість товару може продати підприємство, як буде відбуватися процес виробництва (яким устаткуванням необхідно забезпечити, як його краще розмістити, скільки буде вироблятися продукції протягом дня, тижня, кварталу, місяця), скільки буде потрібно ресурсів для виконання виробничої програми, скільки сировини слід закупити; організація — реалізація накресленого плану, забезпечення найкращого використання машин, персоналу, сировини, поділ і кооперація праці, забезпечення нормальних умов роботи; координація — управління спільною діяльністю персоналу для досягнення загальних цілей; мотивація — управління зацікавленістю працівників у найбільш швидкому й ефективному виконанні поставлених завдань, стимулює високу якість робіт та активність співробітників; контроль — визначає стандарти, норми витрати ресурсів, облік і контроль якості продукції, облік виготовлення продукції.
Белінський П.І. Менеджмент виробництва та операцій. — К., 2005; Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Виробничий (операційний) менеджмент / За ред. В.О. Василенка. — К., 2003; Гэлловей Лес. Операционный менеджмент. Принципы и практика. — СПб., 2001; Соснін О.С., Казарцев В.В. Виробничий і операційний менеджмент. — К., 2002; Чейз Р.Б., Эквилайн Н.Дж., Якобс Р.Ф. Производственный и операционный менеджмент: Пер. с англ. — М., 2003.